ДЕСЕРТ — БЕЗ СЛІЗ, АБО ЧОМУ ДИТИНУ НЕ МОЖНА ПОВНІСТЮ ПОЗБАВЛЯТИ СОЛОДОЩІВ

Мабуть, ніхто з таким нетерпінням не очікує свята, як малюк. Особливо дня народження — з його традиційними веселощами, символічним задуванням свічок на яскравому тортикові, подарунками і ласощами.

 Часто в таких випадках перед батьками постає дилема: чим найкраще пригостити свою дитину і її друзів, адже меню для малюків дещо відрізняється від того, що зазвичай споживають дорослі.

 Тож, готуючи святковий стіл, не забувайте основні поради педіатрів: якомога менше жирних і солоних страв, ніяких гострих і пряних наїдків. Дошкільнятам лікарі радять дуже обережно вживати свинину, страви з гуски чи качки — така їжа часто порушує травлення. Ліпше приготувати страви з дієтичних сортів м’яса (курки, індика, телятини) — можна у формі запіканки, а рибу (теж бажано нежирних сортів) — на пару.

 Гарніром можуть бути овочеві рагу, різні страви з картоплі, каші. Скажете, малюк не їстиме в свято звичну їжу? Проявіть трохи фантазії — і стіл «оживе»: виготовте жабенятко або мишку із вареного яйця, спорудіть чоловічка чи будиночок із фруктів та ягід, спечіть пиріг у формі машини.

До речі, як бути з солодощами?

 Адже думка лікарів тут неоднозначна: одні категорично не рекомендують привчати малюків до цих «порожніх калорій і провокаторів карієсу», інші допускають, що можна, але — трохи і не все, що на прилавках крамниць. Магазинних тортів із масляними кремами педіатри однозначно радять уникати. Натомість вважають доцільним зупинити вибір на десертах зі свіжих фруктів — у них є цінні харчові волокна.

 Корисно пригостити дітей сухофруктами та горіхами. Можна у невеликій кількості запропонувати пастилу, зефір чи мармелад. А найкраще — це мамина випічка: яблучна шарлотка, сирний пиріг, пиріжки з фруктами.

 — Особисто я не є фанатичним противником цукерок, — каже голова Асоціації дієтологів України Олег Швець. — Якщо дитину повністю позбавляти солодощів, це може мати психологічні наслідки. Адже ваш малюк спілкується з іншими дітьми, які споживають ласощі й отримують від цього задоволення, і не може збагнути — чому ж його «дискримінують»? Просто уникайте страв, де надмір цукру.

 Якщо у молочному продукті 60% фруктового сиропу — це вже не здорова їжа.

 А щодо свята — тут усе залежить від батьків, переконаний фахівець: «Це питання виховання. Коли дорослі їдять певний продукт, то і дитина його споживатиме. Але якщо мама з татом, аби не завдавати собі клопоту, влаштовують дитині свято у «Макдональдсі» — на мій погляд, це жахливо! Діти бавляться годинами у закритому приміщенні, споживаючи непоживну, а то й шкідливу їжу».

 Зрештою, багато важить особистий приклад. Якщо батьки прагнуть заохотити дітей до здорового харчування, мають і купувати, і готувати їжу разом. Казати: ось у цьому відділі супермаркету ми можемо щось купити раз на місяць, у цьому — тричі на тиждень, і пояснювати — чому. Уникайте тих продуктів, що містять багато солі, насичених жирів і будь-яку кількість трансжирів (так званий гідрогенізований рослинний жир).

 

З напоїв надавайте перевагу домашнім морсам і компотам. Соку, за словами Олега Швеця, дитині краще пити щонайбільше склянку на добу — не має значення, чи це свіжий, чи напій із пакета. «Якщо малюк вип’є дві-три склянки соку, то не з’їсть два яблука. А якщо порівняти цінність яблука і склянки соку — це те саме, що співставити цінність свіжого фрукта і склянки «кока-коли».


Повернутися
20.09.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.