АЙ-ЯЙ-ЯЙ, КИТАЙ…

П'ятірка продуктів з Китаю, які не радять купувати

    Скандали навколо неякісних харчових продуктів, вироблених у Китаї, на слуху у багатьох. Починаючи зі смертельно небезпечного меламіну в молочній продукції та закінчуючи шкідливим для здоров’я медом, Китай уже протягом довгого часу дозволяє експортувати зі своєї території токсичні харчові продукти та іншу продукцію.

Ми склали список з 5 продуктів китайського походження, з якими слід бути обережними.

Тілапія

Тілапія — популярна нині риба. В одній з американських мереж гіпермаркетів тілапію просувають як особливий продукт, пропонуючи скуштувати її м’ясо, приготоване шеф-кухарем прямо перед покупцями. В США по телебаченню можна побачити рекламу тілапії. Проте 80% такої риби або більше 173 тисяч тон походить з Китаю.

Проте відомий той факт, що китайські власники рибних господарств не дозволяють своїм дітям їсти рибу, яку вирощують. Кілька років тому ЗМІ розказували про дівчинку, менструальний цикл у якої почався в 7 років — дитина жила на одному з таких господарств. Причиною ранньої зрілості були гормональні препарати, які потрапляли в її організм з рибою. Фермери використовують сильні антибіотики та гормональні стимулятори росту, щоб риба не вмирала в ємностях, забитих її родичами, та за брудних умов.

Тріска

Близько 51% тріски на ринках США — або 32 тисячі тон щорічно — походить з Китаю. Те, що було сказано про тілапію, можна віднести й до промислово вирощеної тріски.

Яблучний сік

Якщо ви купили зі знижкою яблучний сік, і він має не дуже приємний смак, можливо, він витримав довгий шлях транспортування — із самого Китаю. 50% яблучного соку, який продається в США, походить з цієї східної країни, а це більше 1,6 мільярдів літрів щорічно.

Проблема пестицидів, що залишаються на фруктах, овочах та оброблених харчових продуктах, які виходять на ринок, відома давно. Китай є найбільшим у світі виробником пестицидів, і не дбає про те, щоб вирішити проблему небезпечних залишків хімічних речовин на харчових продуктах. Згідно із закріпленими в країні нормами рівень пестицидів, які залишаються на продуктах, дозволяється достатньо високий.

Консервовані гриби

Від консервованих грибів краще триматись подалі — 34% такої продукції або 28,5 тисяч тон на американському ринку кожного року походить з Китаю.

Часник

Часник може міститись у складі багатьох оброблених харчових продуктів. Близько 31% часнику, або 98,6 тисяч тон цього продукту щорічно на американські ринки приходить з Китаю. Ви можете побачити на ньому етикетку «органічний продукт», проте насправді немає жодної третьої сторони, яка б контролювала та перевіряла такі товари. Тож для підвищення прибутку маркувати продукт як «органічний» може будь-хто.

Наведена інформація взята з даних доповіді по 2011 року про загрозу, яку несе неякісна продукція з Китаю, яка була зачитана 8 травня 2013 року перед комітетом Палати представників з іноземних справ. Кількість імпортованих з Китаю харчових продуктів щороку зростає на 7%.

Про те, наскільки шкідливими можуть бути продукти, завезені з Китаю, підтверджує наведена нижче інформація про стан навколишнього середовища в цій країні.

Розуміння проблеми забруднення довкілля в Китаї

 Як повідомляють «Ранкові вісті Південного Китаю», «до 70 відсотків китайських річок та озер забруднені від таких промислових об'єктів, як хімічні й текстильні фабрики». Нещодавно жителі провінції Чжецзян, однієї з найменш забруднених провінцій країни, оголосили, що дадуть $50 тисяч тому чиновнику, який наважиться поплавати в місцевому водному шляху.

Посольство США в Пекіні викладає дані про рівень забруднення повітря кожної години. Американці, що мешкають у Пекіні, часто покладаються на ці дані, вирішуючи, виходити з дому в певний час чи ні.

Про жахливий рівень забруднення повітря, води та ґрунту в Китаї було написано багато звітів. Враховуючи такий рівень забруднення, виростити безпечні харчові продукти в країні майже неможливо.


Повернутися
20.09.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...