“НА ПАПЕРІ» ГРОШІ Є. А В КИШЕНІ?

Заробітна плата у сільському господарстві зросла на 23 відсотки

За даними Держстату, за перші п’ять місяців 2016 року середня заробітна плата у сільському господарстві становила 3445 гривень, що майже на чверть перевищує аналогічні показники минулого року. Попри формальне зростання рівень оплати праці в сільському господарстві на 26 відсотків поступається середньому показнику по Україні і є одним із найнижчих серед інших галузей.

 Ще нижчий рівень оплати праці зафіксовано тільки у працівників галузей охорони здоров’я, культури та освіти.

 Низькі темпи зростання реальної заробітної плати щодо інфляції та відсутність соціальної інфраструктури призводять до скорочення кількості сільського населення. Так, за статистикою протягом 2015 року сільське населення України скоротилось на 76 тисяч осіб.

 Варто зазначити, що, незважаючи на невисокий рівень оплати праці, кількість працюючих в агропромисловому комплексі становить 17,5 відсотка від загальної кількості працевлаштованих.


Повернутися
26.08.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...