НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ ВІДНОВЛЮЮТЬ ТЮТЮНОВУ ГАЛУЗЬ

Після десяти років простою на Тернопільщині відновлює роботу єдине в Україні підприємство з ферментизації тютюну. На сьогоднішній день виробничий цикл включає в себе як вирощування, так і переробку сировини.

«Після розпаду СРСР тютюнова галузь, власне його переробка, повністю розвалилась. На Україні ми поки єдині, хто почав відновлювати важливу і стратегічну галузь виробництва. З 2010 року було прийняте рішення про вирощення тютюну. За цей час було відновлено 20 і ще докуплено близько 30 спеціальних сушарок. На даний момент у полях залучено для вирощування тютюну 300 людей, які працюватимуть з березня по листопад-грудень», - зазначив директор підприємства Олексій Сова.

Один гектар тютюну створює одне робоче місце, в той час як при вирощуванні зернових – одна людина обслуговує в середньому 100 га. Виробники запевняють, що при наявності відповідної законодавчої бази та сприяння з боку держави, для жителів Борщева та навколишніх сіл в перспективі може бути створено до 2-3 тисяч робочих місць.

«Однією зі стратегій Тернопільщини є відновлення роботи промисловості, яка забезпечує робочими місцями жителів нашого краю. Ми були на ферментаційному заводі, зараз важливо забезпечити це підприємство сировиною. Відповідно, для цього необхідні люди, які будуть вирощувати тютюн і матимуть місце роботи», – зауважив голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна.

Таким чином, традиційно аграрна Тернопільщина має потужний промисловий потенціал. І його розвиток є в центрі уваги обласної адміністрації.


Повернутися
26.08.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...