ЯКІ ВИБРАТИ СИДЕРАТИ ПІД КАРТОПЛЮ?

Відмінний урожай — мрія кожного городника. Однак справжній господар в боротьбі за урожай вибирає далеко не всі засоби. Більшість дачників, піклуючись про врожай, все-таки намагаються використовувати якомога менше хімічних добрив. Вирощені на власній ділянці овочі повинні бути не тільки великими та гарними, але в першу чергу безпечними і корисними.

Чим більшу цінність має овоч в очах городника, тим більше турботи про його врожайність. Особливо важливий урожай картоплі — овоча, вирощування якого є вельми трудомістким процесом. Тому так важливо з невеликої ділянки отримати хороший урожай. Одним з екологічно чистих способів підвищення врожайності картоплі є висів сидератів.

Що таке сидерати

«Сидерати — це рослини, які значно покращують грунт і сприяють підвищенню врожайності. Сіють ці корисні рослини після збирання врожаю восени або ранньою весною до посадки основної культури. Коли сидерати підростуть, їх заорюють неглибоко в землю. Зробити це необхідно до цвітіння, тому що молоді рослини розкладаються швидше».

Розкладаючись, сидерати збагачують грунт різними мікро-і макроелементами: азотом, калієм, фосфором і іншими. Активізується при цьому і діяльність грунтових мікроорганізмів. Однак треба звернути увагу на кількість зеленої маси. Якщо її буде занадто багато, то сидерати будуть не розкладатися, а киснути.

Найбільше картопля потребує фосфору і азоту. Тому найкращими сидератами для цього овочу будуть бобові: горох, вика, люпин, буркун, люцерна. Дія цих рослин на землю схожа на дію гною. Однак сидерати розкладаються в грунті значно швидше гною. Але варто враховувати, що сидератів потрібно внести в землю значно більше, ніж гною.

Можна використовувати перед посадкою картоплі й інші сидерати: суріпицю, гірчицю, рапс, фацелію, овес, пшеницю, жито. Ці рослини захистять грунт від здування і вимивання, збагатять її деякими мікроелементами. Однак не виділяють при розкладанні азоту, важливого для картоплі мікроелемента. Тому при такому виборі врожайність буде значно менше, ніж при використанні бобових в якості сидератів.

«Зате деякі з цих рослин (фацелія і гірчиця біла) відлякують шкідників, наприклад дротяники, з яким часто доводиться битися любителям картоплі. А ось жито й пшениця покращують структуру грунту, пригнічують ріст бур’янів, але при цьому служать відмінною їжею для дротяників».

Як сіяти сидерати під картоплю

Сіяти сидерати слід тільки в добре оброблений грунт. Якщо знехтувати цією умовою, то цінні рослини не зуміють набрати достатню кількість зеленої маси, а значить, користі від них буде мало.

На одну сотку землі звичайно висівають від 0,8 до 2 кілограмів насіння. Робити це потрібно або за півтора місяці до настання холодів, або на початку травня — кінці квітня. Зрізати сидерати необхідно не пізніше двох тижнів до висадки основної культури, адже вони повинні ще встигнути перегнити і збагатити землю. Крім того, потрібно встигнути зрізати сидерати до того, як на них з’являться насіння, інакше замість користі вони принесуть шкоду, ставши причиною появи бур’янів.

Ефект від використання сидератів під картоплю

 

Сидерати — відмінний засіб підвищення врожайності, тому що вони:

• збагачують грунт корисними речовинами, необхідними для гарного росту картоплі;

• можуть повністю замінити гній;

• покращують структуру грунту, роблять його більш пухким і вологоємним;

• надійно захищають землю від розмивання, видування, перегріву;

• пригнічують ріст бур’янів;

• допомагають зменшити кількість шкідників.

 

Досвідчені городники розуміють, що сидерати — відмінна зброя в боротьбі за урожай. Вміле їх використання допомагає зберігати родючість грунту і живити овочі, які вирощує дачник на своїй ділянці. Земля завжди вдячно відгукується на таку турботу про неї і дозволяє збирати відмінні врожаї навіть на невеликій дачній ділянці.


Повернутися
16.08.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…