ІВАНОФРАНКІВЕЦЬ ЗВІВ БУДИНОК-ТЕРМОС

В Івано-Франківську звели будинок-термос, який практично не треба опалювати. У помешканні утеплили все, починаючи від фундаменту, повідомляє ZIK.

Зовні будинок Миколи Яциновича не відрізняється від звичайних. Втім, якщо придивитися, то товщина утеплювача, а це пінопласт, вражає. Замість звичних 10 см тут він більш, ніж вдвічі товстіший. Зразок будинку-термоса господар запозичив у Європі. Там зведення так званих «пасивних помешкань» є вимогою держави.

    «Цей будинок охолоджуватиметься без системи опалення впродовж двох тижнів. Тобто, якщо будинок не втрачає тепло, його не потрібно опалювати», – розповів господар Микола Яцинович.

Хата не пропускає холоду ззовні, адже тут кожен міліметр утеплений. Дві зими позаду, тож економію на енергоносіях господар уже підрахував.

    «Якщо у звичайному особняку потрібно на місяць платити 2-3 тисячі гривень на опалення, то тут цю суму треба розділити на сім», – каже Микола Яцинович.

У будинку-термосі утеплено абсолютно все: фундамент, підлога, стіни, відкоси, навіть вікна та двері. Комфортне проживання для його мешканців забезпечує система постійної вентиляції. Саме вентиляція і не дозволяє у герметично утепленому домі розмножуватися грибкам. І водночас є економною.

За словами фахівців, додаткових 80 тисяч гривень витрат на утеплення компенсує те, що для будинку не потрібно купувати батарей і котлів.

    «Одне із завдань – зробити цей будинок недорогим, цілком доступним. Його кошторис не вийде за кошторис звичайного, подібного будинку», – пояснює спеціаліст з енергоощадного обладнання Ростислав Терлецький.

Базове джерело опалення – три електротени, як у звичайному чайнику. Вони нагрівають воду у підлоговому опаленні. Працюють вони виключно вночі, коли тариф на електроенергію дешевий. У планах Миколи Яциновича – використовувати ще й усі природні ресурси. Прохолоду землі – для охолодження дому у спеку та сонячні промені – як джерело енергії.


Повернутися
16.08.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…