НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШІ ГОРОДНІ БУР’ЯНИ

Садівникам і городникам багато головного болю влітку доставляють бур’яни. І добре, якщо це лобода та спориш. Але ж є і такі, що можуть не тільки урожай скоротити, але і завдати серйозної шкоди здоров’ю.

Амброзія

Одним з найнебезпечніших для здоров’я бур’янів вважається амброзія. Це воістину небезпечний бур’ян, який вкрай важко вивести. Її пилок не дає спокійно жити практично всім алергікам. Навіть якщо у вас немає алергії, але ви живете в районі, де процвітають зарості амброзії, то вона у вас точно з’явиться, а там недалеко і до астми.

Амброзія — дуже потужна рослина. Її коріння проникають на глибину до 4 м. У висоту ж амброзія може досягти 2 м.

До нас в країну цей бур’ян прийшов з Північної Америки, і природних ворогів у неї у нас немає. А ось на батьківщині її їдять близько 600 комах, не даючи сильно розростатись. Тому нам доводиться боротися з амброзією змором, видаляючи кущі разом з корінням. Причому до цвітіння, яке відбувається в серпні-вересні. Якщо ж дати кущам осіменитись, то кожен кущик може дати 180 тисяч насіння, які будуть сходити протягом 17 років. Тобто, раз прогавивши, можна на все життя забезпечити ділянку сходами амброзії.

Під час цвітіння амброзія виділяє багато пилку, який викликає сльозоточивість, чхання, задушливий кашель, може піднятися температура. Сік амброзії, потрапивши на шкіру, викликає опіки, висип і, в особливо важких випадках, виразки.

Кращий спосіб справитися з амброзією — прополка, а за огорожею і вздовж доріг її можна знищити багаторазовим скошуванням. Якщо немає часу на сапу, то знищити бур’ян можна препаратами Раундап або Торнадо.

Циклахена

Циклахена — ще одна «американка» з підступним характером. На вигляд це проста рослина. Але якщо з ним не боротися, то вона може за короткий час заполонити наш сад і город. Кожна рослина дає до семи тисяч насінин, які сходить на протязі восьми років. Особливість рослини в тому, що всі її частини містять отруйні для інших бур’янів речовини, які отруюють ґрунт після відмирання рослини. В результаті інші бур’яни на ділянці з ціклахеной просто гинуть.

Ціклахену не їдять ні тварини, ні птахи. Випадково потрапивши в корм, вона може викликати загибель тварини. Отруйна вона і для людини. Потрапивши в слизові оболонки носа і очей, вона викликає сльозотечу, чхання, кашель, нежить, висип…

Найнадійніший спосіб боротьби з ціклахеною — ручна прополка з виносом бур’янів за межі дільниці.

Борщівник Сосновського

Цікаво, що борщівник Сосновського в Польщі називають «Помста Сталіна». Справа в тому, що там вважається, що саме Сталін по «дружбі» порадив полякам вирощувати борщівник. Це дуже велика рослина дійсно здатна заглушити всі сусідні рослини. Вирощували його як кормову культуру. Однак проблема борщівника не тільки в сильному зростанні. Ця рослина ще й отруйна, особливо для дітей. Сік його володіє неприємною дією — відразу не пече, а на наступний день можуть з’явитися сильні опіки першого-третього ступеня.

Особливо небезпечне потрапляння соку в очі — в результаті можна назавжди осліпнути. З огляду на цю особливість, з борщівником треба бути дуже обережними. Скошувати його небезпечно, краще викопувати разом з коренем або обробляти поле, заражене борщівником, гербіцидами.

Болиголов

Але сама отруйна рослина — болиголов. Він зовні нагадує петрушку, але при поїданні смертельно отруйний. За схожість його навіть прозвали «собачою петрушкою». Це дуже стійкий бур’ян, особливо любить грядки і картопляні поля. Зустрічається на городах до пізньої осені. Знищувати його зарості можна мотоблоком або вручну, озброївшись гумовими рукавичками.


Повернутися
09.08.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...