ЩО РОБИТИ, ЩОБ ПОМІДОРИ ВИРОСЛИ СОЛОДКИМИ

Хто не хоче виростити солодких, буквально цукрових помідорів, та таких, щоб м’якоть буквально розсипалася на зернятка? Ви теж хочете? Тоді вам неодмінно треба дочитати нашу статтю!

Природно, в першу чергу ступінь цукристості помідорів залежить від сорту. Причому гібриди зовсім не годяться. Наприклад, найпростіші сорти салатного призначення буквально випромінюють той самий помідорний дух, а на смак просто прекрасні. Правда вони погано зберігаються, погано транспортуються на далекі відстані, вони не годяться для маринування та консервування. Зате помідори з них найсмачніші.

Особливо гарні на смак сорти народної селекції: Волове серце, Космонавт Волков і т. д. У себе на ділянці вже не перший рік я вирощую сорт Рожевий мед. Це найсолодший з усіх помідорів, який мені доводилося куштувати.

Втім, помітно поліпшити смак будь-якого сорту помідора можна, якщо вдатися до допомоги добрив. Причому, не обов’язково мінеральних — згодиться і звичайна зола. Калій, який в ній міститься у великій кількості прискорює налив плодів і покращує їх смак. Незамінна зола і тому, що містить практично всі мікроелементи, що також поліпшують смак плодів. Підгодовують золою помідори не менше трьох разів через кожні два тижні. Заливаючи 1 кг золи 10 л води і настоюють добриво тиждень.

А ось азотні добрива в цей час треба припиняти вносити на грядки, так як вони прискорюють ріст бадилля. Помідори від селітри стають більшими, але на смак будуть водянистими і несмачними. До того ж азот знижує імунітет до фітофтори, яка зараз безкарно бешкетує на посадках помідорів — обприскувати ж уже не можна — збираємо врожай…

Якщо у вас немає золи, не пожалкуйте грошей і придбайте діамофоску. Удобрюйте нею по сірниковій коробці на 10 л води і ваші помідори стануть найсмачнішими, до певної межі, звичайно.

І ще дуже сильно на цукристість помідорів впливає сонячне світло. Пам’ятайте тепличні помідори? Ще недавно ми їх їли, так як свої ще не достигли. За цукристістю, та й взагалі за смаком вони більше нагадують траву. А все тому, що вони отримували менше світла, ніж наші грунтові помідори. Тому помідори треба садити на сонячних місцях.

Сильно на цукристість плодів впливають поливи. Чим частіше поливати, тим менш смачними будуть помідори. Та й лускати вони починають. Тому багато фермерів зовсім припиняють поливати помідори, коли вони починають дозрівати. І не лускають тоді вони, і урожай достигає швидше, і помідори смачніші.


Повернутися
30.07.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…