ПОВНИЙ ДЕТОКС

Під час відпустки варто почистити не тільки тіло, а й розум

Перший день відпустки — не 1 січня. Мало хто починає життя із чистого аркуша тоді, коли можна нарешті відіспатися, та й взагалі зайнятися байдикуванням. Однак коли прощатися із поганими звичками, як не у період затяжних вихідних?

Застілля починається з безділля?

Відзначити початок відпустки без краплі спиртного? Навіть якщо не уявляєте романтичної вечері без келиха вина, зустріч із друзями — без кухля пива, а виїзд на шашлики - без оковитої, є сенс відступити від цього правила. Якщо прийому алкоголю передувала інтенсивна праця, наступний день піде коту під хвіст, бо той етанол, що потрапить у кров, доведеться “відхворіти”, пише «Високий замок».

Людина — не машина, не може працювати у режимі нон-стоп. Яким би трудоголіком не була, а таки мусить кілька годин поспати, щоб відновитися. За рік втома накопичується, виснаження сягає апогею. Якщо не дати організму відпочити, якийсь час ще зможе працювати в аварійному режимі, а тоді — поч­не виходити з ладу. Вживаючи спиртне, змушує­мо його працювати з подвійним навантаженням, адже мусить нейтралізувати алкогольні токсини, які його отруюють, ослаблюють і зневоднюють.

 Онлайн — цілодобово

Протягом року не минало й дня, щоб ви не “зависали” у соцмережах, не стежили за тим, хто лайкнув ваше фото? Не одному користувачу Facebook чи «ВКонтакті» улюблений сервіс зіпсував родинні, дружні і робочі стосунки. Іноді віртуальне спілкування стає більш важливим, ніж реальне. Воліємо переписуватися із малознайомими людьми, а не теревенити на кухні із давньою подругою чи проводити час з дитиною.

“Визначте конкретний час, коли будете заходити на свою сторінку у соцмережах. Носіть годинник — так у вас не буде спокуси щоразу діставати смартфон, щоб перевірити, котра година. Якщо ситуація критична і ніщо не допомагає — видаліть свій профіль”, - радять фахівці Digital Detox, американської організації, покликаної боротися із залежністю від ґаджетів.

На фруктах і воді

Якщо чотири дні проведете без випічки, смаженого, копченого, великої кількості солі та цукру, міцної кави і чаю (натомість будете випивати до восьми склянок води), з великою ймовірністю почнете практикувати здорове харчування. Витримати дієту на овочах-фруктах і кисломочних продуктах, та ще й тоді, коли спека і апетиту немає, до снаги навіть тим, хто лінується зварити собі півлітра супу і через те обідає снеками. А щоб по максимуму “реанімувати” організм за 96 годин, дієтологи радять налягати на ананаси, імбир, лимони, селеру, листя петрушки, часник, морську капусту, огірки і дині. Ці дари природи найшвидше виведуть токсини з організму.

Хто багато лежить — У того бік болить

Навіть якщо припините тоннами їсти цукерки і тамувати спрагу пивом, без руху і свіжого повітря організм не очистите. Пройти пішки 10-12 км? Згадайте, у дитинстві (та й замолоду) для вас це не було проблемою. Навпаки, приємна втома робила вас щасливим. Хоч і ноги гуділи від втоми, були готові гори звернути. Все просто: коли у міру навантажуємо тіло, у ньому починають вироблятися ендорфіни (гормони щастя). Тому рюкзак на плечі — і гайда у похід!

 

Дивитись телевізор... до втрати пульта

Коли почуваємося втомленими, виснаженими, крутимося як білка у колесі, може здатися, що проблеми, які накопичилися за рік, неможливо вирішити. Однак зміна обстановки дозволяє подивитися на все під іншим кутом зору. Щоб звести стреси до мінімуму, психологи радять не дивитися під час відпустки телевізор і не заходити в Інтернет. Немає сенсу нервуватися з приводу того, на що не можемо вплинути.

Хвилюєтесь, що можете пропустити якусь важливу новину? Повірте, якщо на ваше місто впаде гігантський метеорит, ви про це дізнаєтеся того ж дня.

А от психолог Віктор Куд­рявцев не радить вдаватися до різких кроків: “Людина ставить перед собою завдання: піду у відпустку - буду щодня вчити по 30 нових слів з іноземної мови. Або викурюватиму щодня не 15 цигарок, а п’ять. Або припиню їсти стільки солодощів. Але чому не змінювала свого життя раніше, чому чекає якоїсь умовної дати? Є велика ймовірність, що нічого їй змінити не вдасться. Буде тільки дорікати собі, злитися, що має таку слабку волю. Слово “треба” - це елемент тиску, навіть насилля, а насилля породжує опір. Якщо людина буде силоміць тягти себе у спортзал, на довго її не вистачить. Потрібно розібратися у собі, зрозуміти, що для вас є, приміром, куріння. Можливо, це такий ритуал, який заспокоює. Тоді необхідно докопатися до причини, з’ясувати, що конкретно змушує вас хвилюватися. Найчастіше всі ці страхи і тривоги — родом з дитинства. Пробувати їх позбутися самотужки — те саме, що намагатися вилікувати карієс з допомогою полоскань. Необхідно звернутися до психолога. За кордоном це — звична практика”.


Повернутися
30.07.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...