АНЕКДОТИ №76

Дружина повернулася з відря­дження і кричить iз порога:
— Що, паразит, знову баб водив?
— Ну не баб, а лише одну. Ти ж сама сказала перед від’їздом: «Тільки спробуй!»

**

Чоловік продає собаку. Покупець­ запитує:

— Вiн здоровий?

— Здоровий!

— Розумний?

— Розумний!

— Вірний?

— Вірний, вже вп’яте продаю.

* * *

Розмовляють сусіди:

— Вчора всю ніч у вас світилися вікна. Гостi були?

—  Ні. 3автра дружина повертається з санаторію, і в неї може виникнути питання, чому так мало накрутив електролічильник.

* * *

— Свідок, ви повинні говорити правду, тільки правду і нічого, крім правди.

— Так, пане суддя.

— Що в такому випадку ви можете сказати по справi?

— А що можна сказати при таких обмеженнях?

**

Петя зробив собі татуювання потайки від батьків. Тепер він учиться на самі п’ятірки. Інакше батько візьме ремінь і буде сильно здивований

**

Приходить додому чоловік п’яний. Дружина на кухні миє посуд.

Чоловiк кулаком по столу як грюкне:

— Хто в домі господар?

Дружина сковорідкою по голові бац. Вирубився. Лежить на підлозі.

Заходить сусідка:

— А що це в тебе чоловiк посеред кухні лежить?

— Господар! Де хоче, там і лежить.

* * *

— У кого товар дешевший — у виробника чи дилера?

— У сторожа.

* * *

Дідусь виграв мільйон у лотерею. Журналісти просять його поділитися відчуттями.

— Ну, що я можу сказати... Я радий, що в мене тепер з’явилася велика і любляча сім’я.

 


Повернутися
10.07.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...