ЩО РОБИТИ, ЩОБ КУРИ НЕСЛИ БІЛЬШЕ ЯЄЦЬ

Реальні поради щодо збільшення несучості курей, випробувані і перевірені практикою.

Кількість яєць, яке знесе курка повністю залежить від умов утримання та годування.

Утримання і годування курей влітку  

Влітку все набагато простіше. У раціон птиці включається багато трави, даються надлишки фруктів (у нас кури люблять яблука), овочів, коренеплоди. Плюс до цього — літнє сонечко, яке також сприяє несучості. Але сонечко корисно теж в нормі. Якщо на вулиці температура вище 28 градусів, то несучість може зменшитися.

Щоб цього не сталося, необхідно на вигульному  майданчику поставити навіс. І ще, дуже добре рятує курочок від спеки — це наявність постійно свіжої води і в міру можливості, я ще даю їм кисле молоко. Кисле молоко рятує їх від спеки і сприяє збільшенню несучості. Птахи ходить вільно по всьому заднього двору, знаходячи собі черв’ячків, мошок.

Гнізда розташовані в літньому сараї (побудований з дерева), там включена лампочка на 25Вт і там напівтемрява і курочки охоче несуться в гніздах. А щоб не розкльовували яйця іноді (2 рази на тиждень), додавайте в мішанку крейду.

Підвищення несучості курей взимку

Взимку утримання курей стоїть на першому місці. Для того щоб вони добре неслися, необхідно, щоб в приміщення було сухо, тепло, світло і було свіже повітря. У нас, приміщення, де знаходиться птиця, опалюється. Чоловік зробив пічку, яка топиться дровами. Крім тепла у нас постійно є в наявності зола, де курочки з задоволенням купаються.

Підлога в приміщення дерев’яна, а зверху кладемо солому або тирсу. Підстилку прибираємо в міру забруднення. А для того, щоб забезпечити птицю свіжим повітрям, в приміщення є вентиляція. Несучість також залежить від тривалості світлового дня. Світло включаємо в 7 ранку, а вимикаємо о 22 годині. При такому утриманні і годуванні кури всю зиму дуже добре несуться.


Повернутися
10.07.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...