ПРОХОЛОДА… ІЗ ПОРОЖНЬОЇ ПЛЯШКИ

Тернополянин зробив екологічний кондиціонер із використаних пластикових пляшок

На все про все Олег Синовець витратив 78 грн, пише te.20minut.ua, оскільки самі пляшки назбирав біля дому, тож гроші витратив на основу та деякі інструменти, яких бракувало. Однак зазначає, що даний кондиціонер передбачений для жаркіших країн, тож поки якогось неймовірного результату не помітив. В мережі хлопець побачив відео, на якому показана схема, як виготовити такий кондиціонер.

- У цьому відео показано: якщо хухаєш у долоні, то повітря має високу температуру, якщо ж складаєш губи в трубочку і дуєш - воно прохолодне. Кондиціонер має працювати за такою ж схемою: якщо вітер задуває із ширшого отвору у вужчий, то повітря із нього виходить прохолоднішим. У наших широтах це не так помітно, можливо, а от у Бангладеші, де й проводили експеримент, де 45 градусів на вулиці, навіть декілька градусів мають значення, - пояснює Олег. Тож хлопець придбав для основи твердий пінопласт, який використовують для утеплення стін та балконів, оскільки він легкий та простий в обробці. Пляшки ж взяв у сміттєвому баку.

- Працював над конструкцією близько п'яти годин, - розповідає Олег. - Підігнав лист пінопласту під розмір віконниці, просвердлив у ньому дірки та вставив обрізані пляшки. Однак якогось супер-ефекту не помітив, бо якраз спала та спека, яка була впродовж останніх кількох днів. Ще одне: у мене вікно виходить на балкон, тобто, щоб еко-кондиціонер працював, доводиться відчиняти вікна й на балконі. Тому на майбутнє хлопець хоче спробувати зробити ще один такий екперимент, однак за розміром щоб кондиціонер підходив під розмір вікна в кухні, яке виходить на вулицю. - Можливо, тоді результат буде помітнішим. А можливо, просто сама конструкція має бути більшого розміру, щоб побачити її дію, - припускає Олег Синовець.


Повернутися
10.07.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…