ВИКОРІНИ БУР’ЯНИ, І ЖУКИ ПРОЖЕНИ!..

У липні - майже середина або, іншими словами, маківка літа. Той самий час, коли в наших садах і на грядках наливаються довгоочікувані плоди — фруктові, ягідні, овочеві. І в той же час це той самий період, коли, все, підминаючи під себе, безсоромно пруть дачно-городні злочинці — неймовірно життєздатні бур’яни. Так, звичайно, в дощове літо вони начебто в чомусь і допомагають — природним способом відсмоктують надлишки вологи. Однак в нинішньому сезоні   про надлишок води — на жаль! — годі й говорити. Тому сьогодні городні бур’яни безцеремонно розтягують, використовуючи для себе, останні крапельки цілющої водички.

Уже хоча б, тому прибираємо їх до останнього корінця. А куди подіти їх? Так давайте городнє зло вже сьогодні використовуємо в добру справу. Ми ж всі прекрасно знаємо, що цю гігантську зелену масу можна спокійнісінько перетворити в першорозрядне добриво. З дощечок виготовимо щити і, обтягнув їх легкою тяганиною, отримаємо ємний контейнер. І складаємо в цю ємність з грядки бур’яни (але без насіння), кидаючи туди і всі кухонно-обідні відходи. Пересипаємо все це землею, можна, до речі, і торфом, додаємо трошки мінеральних добрив і всю цю масу не забуваємо періодично поливати. І робимо це до самої, що ні на є, глибокої осені. А навесні контейнер переносимо в інше місце, і все починається спочатку. Але вже приготовлену масу прикриваємо і продовжуємо, знаходячи для цього час, періодично поливати. Через рік-другий отримуємо відмінне добриво — перегній, який за своїми якостями мало чим поступається гною. Того самого, на який, зауважимо принагідно, грошей може і не виявитися.

З усіх липневих турбот проблема бур’янів, звичайно ж, аж ніяк не єдина. У кожного садівника-любителя проблем, як то кажуть, під саму зав’язку. Але ось про плодові дерева і ягідники не нагадати, напевно, не можна. Ягоди достигають, з кожним днем їх стає більше і більше. Аніскільки не сумніваємося, що урожаєм ягід ви розпорядитеся цілком по-хазяйськи. Але ось що не терпить ні найменшого зволікання. Збирають нині не тільки першосортний урожай ягід та плодів, але і хворі і гнилі ягоди, почорнілі і всохлі, тобто всі нездорові. Їх забирають подалі від городу, закопують в землю, а ще краще — якщо повністю спалити. Спалюючи сьогоднішню інфекцію, ми починаємо готуватися до майбутнього врожаю. Так роблять не тільки з ягодами, а й з яблуками, грушами, сливами. Вечорами збирайте падалицю і теж знищуйте. Інакше рано вранці з впавших на землю фруктів виповзуть шкідники-личинки, і спокійно, якщо ви їм не заважаєте, відправляться в грунт, де і окуклятся. А можуть туди і не поспішати, можуть ще раз піднятися на дерево і зробити своє недобре діло, але вже на інших плодах.

І останнє про колорадського жука. Ми вже неодноразово детально розповідали, як з ним боротися за допомогою ефективних препаратів. Але як не дивно на перший погляд, результат отримуємо не завжди стовідсотковий. Справа полягає в тому, що колорадські жуки настільки живучі, що деякі з них пристосовуються до одного препарату і не тільки виживають, але і продовжують розмножуватися. І це в екстремальних, здавалося б умовах. Стало бути, препарати треба міняти, не дозволяючи жукам адаптуватися до одних і тих же пестицидів. І ще: листя рослин необхідно обробляти таким чином, щоб використовувані вами розчини попадали на листя з обох сторін, тобто, щоб гичка картоплі була оброблена повністю.

 

Удачі вам і хорошого врожаю!


Повернутися
03.07.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…