ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №74

Забудьте про футбол. У нього грають — чуєте — грають!.. Натомість спробуйте пограти, скажімо, у бокс))). Отож-бо… А нам, українцям, і в спорті, і в житті потрібен бій, а не гра. Тільки тоді ми здатні видавати на-гора результат. Бо коли ми б'ємося — все добре, коли граємо — програємо.

Забудьте про євроінтеграцію. Ми зараз більше європейці, ніж самі європейці. Знаєте, чому? Тому що ми розуміємо ціну свободи і те, що за неї треба боротися. Ці слова для нас — не порожній звук.  

Забудьте про політиків. Їх нема. Політики — це велика фікція, муляж, обман. Без нас для нас ніхто не збудує щасливого життя. Без нас «женити» нас уже ніхто не буде…

Забудьте про тих, хто — як вам здається — не дає нам нормально жити. Коли Ісуса спитали, що робити з тими, хто не вірить у нього, він сказав: «Залиште їх ховати своїх покійників самих». Залиште їх у спокої. Вони мають самі піти. Нам треба дивитися уперед, а не обертатися назад і думати, як жити з тими, хто ходить з портретами Сталіна. Нам треба просто жити. Бо тільки забувши про усе це, ми зможемо пригадати самих себе.


Повернутися
29.06.2016
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…