ЩОБ ВРОДИЛИ ОГІРОЧКИ…

Зараз огірки у великому дефіциті. Сіють їх люди у строки, встановлені поколіннями городників в тій чи іншій зоні України, вони добре ростуть, а десь в середині липня, тільки-но почнуть збирали перші плоди, як рослини за кілька днів «вигоряють на пні». І виникають різні домисли відносно цього явища — радіація від впливу чорнобильської аварії, кислотні та лужні дощі…

А причина природна й об’єктивна — масове захворювання рослин несправжньою борошнистою росою (пероноспорозом) та інші хвороби. Починаються вони зараз дуже рано, тому, аби бути з огірками, слід зробити все, щоб до масового поширення хвороб рослини сформували основну частину врожаю. Одержати ж дружний і ранній урожай можна за рахунок добору сортів і гібридів, які швидко зав’язують основну масу плодів (так звані сорти переважно жіночого типу цвітіння); внесення високих доз органічних добрив; вирощування розсади та використання закритого грунту чи тимчасового плівкового укриття.

Кращими сучасними сортами та гібридами вважаються: Конкурент, Бригадний, Береговий, Род-нічок, Надьожний, Декан, Капелька — плоди їх придатні як для консервування, так і для соління; Харківський, Криниця, Сіверський та Витязь теж дружно формують урожай, плоди можна солити, але до хвороб, особливо до бактеріозу та пероноспорозу, менш стійкі. Непоганий урожай придатних для салатів і консервування плодів можна отримати, вирощуючи сорти Парад, Водолій, Каскад, Міг, Кустовий, Дальнєвосточний 29. Якщо трапиться нагода придбати насіння, не нехтуйте й такими сортами та гібридами, як Зайка, Платовець, Топольок, Ніжинський Кубані, Воронезький. Унікальною здатністю протистояти практично всім хворобам відзначається сорт Фенікс. Для соління плоди малопридатні, але свіжі вони надзвичайно смачні і в поєднанні з помідорами, перцем, капустою та іншими овочами в серпні-вересні з них можна приготувати різноманітні салати.

«Для огірків потрібен гній», — сказано в одній із старих книг з овочівництва. Якщо є можливість, вносьте його по 100-200 кг на 10 м2. Свіжий гній також можна вносити — вважається, що при його «горінні» помітно підвищується температура грунту, повітря на грядці збагачується вуглекислим газом, що прискорює формування плодів і збільшує їх кількість. Якщо органіки недостатньо, її можна вносити в ямки чи борозни перед сівбою або замульчувати після неї.

Практично в усіх регіонах України огірки слід регулярно поливати через 3 — 4 дні по 300 — 400 л на 10 м2, краще по борознах. Дощуванням поливають лише в суху жарку погоду, особливо на півдні та сході України, де часто бувають суховії і повітря дуже пересихає. Але поливи при цьому розпочинають об 11-й і закінчують о 18-й год, щоб на листках не затримувались краплі води, в яких швидко проростають збудники хвороб, і ці краплі стають центрами захворювання.

Вважається, що спори збудників хвороб потрапляють на листя огірків з дощами та росою. Щоб запобігти цьому, над грядками бажано створити постійну плівкову «парасольку», розташувавши її на висоті 1,2 —1,5 м, або ж накривати огірки на ніч перед дощем.

В останні роки випробувано багато хімічних засобів, аби врятувати огірки від хвороб. На жаль, одні з них виявилися неефективними, інші — шкідливими для здоров’я людей. А тому радимо для профілактики й боротьби з пероноспорозом, бактеріозом, аскохітозом, оливковою плямистістю та антракнозом застосовувати перевірений багатьма поколіннями городників, нешкідливий для людей і тварин, найбільш доступний хімічний засіб — 1%-ну бордоську рідину’ (100 г мідного купоросу і 100 г вапна на 10 л води). Обприскування починають з фази сім’ядольних листочків і повторюють через 8 — 10 днів. Плоди можна споживати через 5 днів після обробки цим препаратом. З борошнистою росою радимо також боротися, застосовуючи давно відомий препарат — колоїдну сірку (10 г сірки на 10 л води).

І останнє в низці заходів, що сприяють одержанню стабільного врожаю огірків: плоди слід збирати щодня в післяполуденний час, коли в них найменше нітратів.


Повернутися
29.06.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…