ЩОБ МОРКВА БУЛА СОЛОДКОЮ

Цей багатий каротином овоч дуже примхливий. Трохи що не по ньому і … отримуйте результат: криві, волохаті коренеплоди з огидним гірким смаком. А щоб морква було солодкою і хрусткою, потрібно приділити їй трохи уваги і знати її секрети. Ось про це-то і буде наша стаття.

Ніколи, ні під яким приводом не підживлюють морквину свіжим гноєм. Від нього вона стане кривою, потворною і абсолютно неїстівною. А ось під її попередника (овоч, який ріс до посадки моркви) гній обов’язково потрібно вносити, так як хороший урожай моркви можна отримати тільки на тих грядках, які за рік до посадки добре забезпечувалися органікою.

Торф’яна крихта, мінеральні добрива і добре перепрілий перегній в розумній кількості — ось що потрібно солодкій моркві в рік вирощування.

За все літо її можна підгодувати два рази. Особливо це важливо, якщо у вас бідні ґрунти. Першу підгодівлю дайте їй через два тижні після сходів. Склад такий: 20 г калійної селітри, 15 г подвійного суперфосфату і 15 г сечовини на 10 л води.

Другий раз нагодуйте її через два тижні після першої, таким розчином: 20 г хлористого калію і 20 г повного мінерального добрива на 10 л води. Такої кількості розчину достатньо на 2 м2 посівів.

Морква буде вдячна вам за підгодівлю мікроелементами. Для цих цілей підійде деревна зола (100 г золи на 1 м2 грядки). Вносять її в борозни.

Якщо грунти на вашій ділянці бідні на азот (ви це помітите по блідому листю і слабкому розвитку), підгодуйте їх розчином коров’яку або пташиного посліду (1 л розчину на 10 л води). Туди ж бажано додати половину сірникової коробки сечовини.

Дуже добре підвищать урожай, і добре вплине на збереження плодів позакореневе підживлення хлористим калієм (за 30 днів до збирання врожаю).

 

    Запам’ятайте

    Вирощуючи моркву, не захоплюйтеся великими дозами азотних добрив, так як вони погано впливають на якість і лежкість коренеплодів.


Повернутися
29.06.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…