П’ЯТЬ ПРАВИЛ ПОЛИВУ РОСЛИН В СПЕКУ

Від спеки рослини страждають не менше, а може, і більше нас — над грядками кондиціонерів не вішають. Тому їх важливо правильно поїти. У кожної культури свої вимоги до поливу. Але є основні правила, актуальні для всіх. Розповідає садівник Андрій Туманов:

1. Овочі краще поливати під корінь з лійки або напуском в міжряддя. Часник і цибулю потрібно поливати частіше за інші рослини (приблизно раз в два дні), адже у них поверхневі корені і вони не можуть добувати вологу з глибини.

2. Рослини у відкритому грунті поливати найкраще ввечері, а в теплиці — в першій половині дня, поки не настала спека. Дуже примхливі огірки. Їх не можна переливати і пересушувати. Якщо огірочки ростуть в теплиці, можна полити їх і вранці, і ввечері, тільки невеликою кількістю. Недолив зробить плоди гіркими, а перелив може викликати загнивання.

Найкраще, якщо вода буде тепла: в цьому допоможуть бочки або просто відра, які завжди будуть стояти на сонці. Від крижаної криничної або водопровідної рослини запросто можуть схопити «застуду» і захиріти.

3. Щоб зрозуміти, чи точно ви напоїли рослини або тільки промочили верхній шар на один сантиметр, копніть лопаткою або паличкою. Потрібно, щоб земля була мокра хоча б сантиметрів на 5 — 7. До речі, перелив після посухи шкідливо позначається на всіх коренеплодах без винятку. Тому в спеку потрібно обслуговувати грядки по повній програмі.

4. Після кожного поливу потрібно обов’язково рихлити грунт, щоб на поверхні не утворювалася повітронепроникна кірка.

5. Кущі і дерева краще поливати увечері, причому дуже рясно. Можна робити це нечасто, наприклад, раз на тиждень, але зате так, щоб навіть найглибші коріння отримали воду.


Повернутися
29.06.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…