П’ЯТЬ ПРАВИЛ ПОЛИВУ РОСЛИН В СПЕКУ

Від спеки рослини страждають не менше, а може, і більше нас — над грядками кондиціонерів не вішають. Тому їх важливо правильно поїти. У кожної культури свої вимоги до поливу. Але є основні правила, актуальні для всіх. Розповідає садівник Андрій Туманов:

1. Овочі краще поливати під корінь з лійки або напуском в міжряддя. Часник і цибулю потрібно поливати частіше за інші рослини (приблизно раз в два дні), адже у них поверхневі корені і вони не можуть добувати вологу з глибини.

2. Рослини у відкритому грунті поливати найкраще ввечері, а в теплиці — в першій половині дня, поки не настала спека. Дуже примхливі огірки. Їх не можна переливати і пересушувати. Якщо огірочки ростуть в теплиці, можна полити їх і вранці, і ввечері, тільки невеликою кількістю. Недолив зробить плоди гіркими, а перелив може викликати загнивання.

Найкраще, якщо вода буде тепла: в цьому допоможуть бочки або просто відра, які завжди будуть стояти на сонці. Від крижаної криничної або водопровідної рослини запросто можуть схопити «застуду» і захиріти.

3. Щоб зрозуміти, чи точно ви напоїли рослини або тільки промочили верхній шар на один сантиметр, копніть лопаткою або паличкою. Потрібно, щоб земля була мокра хоча б сантиметрів на 5 — 7. До речі, перелив після посухи шкідливо позначається на всіх коренеплодах без винятку. Тому в спеку потрібно обслуговувати грядки по повній програмі.

4. Після кожного поливу потрібно обов’язково рихлити грунт, щоб на поверхні не утворювалася повітронепроникна кірка.

5. Кущі і дерева краще поливати увечері, причому дуже рясно. Можна робити це нечасто, наприклад, раз на тиждень, але зате так, щоб навіть найглибші коріння отримали воду.


Повернутися
29.06.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...