ФАЙНОМУ МІСТУ – ФАЙНИЙ ФЕСТИВАЛЬ!

У тих, хто вже чув про «Файне місто», складається враження, що з 7 по 10 липня в Україні, та що там — світі не відбуватиметься жодних фестивалів чи концертів. Усі достойні сольні виконавці та музичні гурти будуть у цей час на найочікуванішій події липня — міжнародному музичному  фестивалі в Тернополі. З Фінляндіїї до України приїдуть епатажні «монстри» «Lordi»,  з Швеції — індастріал-металісти з гурту  “Pain”, з Америки — ветерани реп-кору  “Crazy Town”, з Молдови — колоритні   “Zdob si Zdub”,  з Білорусі —Brutto,  а  також російський панк-рок гурт «Елізіум», який виступив проти путінського режиму. Аби ж перерахувати усіх вітчизняних суперстар, які «запалюватимуть» на конкурсі, не те, що статті, цілої газети не вистачить — адже усього у фестивалі «Файне місто» візьмуть участь понад 100 українських та зарубіжних артистів. Тут вам і Onuka, “The Hardkiss”, «Вермій», «Тартак», «Бумбокс», “Антитіла”, «Vivienne Mort», «O.Torvald», «Mad Heads», «Pianoбой», «Рокаш» і багато-пребагато інших. Рок, альтернатива, фолк, поп, денс, метал, інді:  “Файне Місто” є одним з небагатьох українських фестивалів, на якому пересікаються практично всі сучасні напрямки . Шість сцен, чотири дні: такого масштабного дійства на території міжнародного аеропорту “Тернопіль” ще не було. Очікується, що фестиваль відвідає більше, ніж 8 тисяч глядачів. І аби усім меломанам було зручно добиратися на фестивальне дійство, організатори організували транспортне сполучення. Спеціальний автобус, вартість поїздки у якому 3 гривні, курсуватиме від Збаразького кільця. Періодичність — 15-20 хвилин.  


Повернутися
29.06.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.