ЛІТО БЕЗ КАВУНІВ: НА ПІВДНІ УКРАЇНИ ЗАГИНУВ МАЙЖЕ ВЕСЬ УРОЖАЙ БАШТАНОВИХ КУЛЬТУР

Через велику кількість дощів та різкі перепади денної і нічної температури повітря у фермерів півдня України загинув практично весь урожай ранніх баштанних культур, пише. Адже тільки за два тижні червня випала річна норма опадів. За словами аграріїв, спостерігали вони й так звані «солоні дощі», після яких молоді саджанці жовтіли просто на очах та швидко згнивали. Через те, що нинішнього літнього сезону насіння кавунів і динь довелося сіяти заново, покупцям необхідно запастися терпінням та дочекатися  кінця серпня.

 «Надлишок вологи призвів до спалахів захворювань у баштанних культур, через це ми й втратили ранні кавуни, — прокоментував «Україні Молодій» ситуацію директор Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН Володимир Лимар. — Якщо температура повітря стабілізується, то фермери можуть очікувати у липні рекордний приріст баштанних культур за добу! Тому, незважаючи на втрату раннього врожаю, до кінця серпня та початку вересня мешканці України свої кавуни все ж  таки отримають».

 За словами фермерів Херсонщини, в цьому році їм довелося нести подвійні витрати на все через пересіювання баштанних. Останній раз подібний неврожай кавунів та динь в Україні був зафіксований п’ять років тому, коли ціна за кілограм смугастих культур була максимально високою. Цього року дощова та холодна погода стояли практично в усіх регіонах не тільки нашої країни, а й у Молдові, Росії та багатьох країнах Євросоюзу. Через це у Херсонщини  є добрі шанси наздогнати та обігнати сусідів та ще й вийти з прибутком зі складної ситуації за рахунок розумної цінової політики. До того ж, певний досвід херсонські фермери вже мають. Адже минулого сезону ситуація теж була дуже схожа з нинішньою, коли насіння баштанних також довелося пересівати через велику кількість опадів. Та, незважаючи на те, що кавунчики й диньки не вдалися надто великими за розміром, їх було досить багато. Тож у минулому році фермерам, попри всі проблеми, вдалося зібрати досить багатий урожай баштанних (приблизно 25 тонн із гектара).

 «Через анексію Криму та повну втрату ринку збуту в Росії багатьом фермерам півдня України довелося не тільки зменшити площі, що традиційно засіваються баштанними культурами, приблизно на 30-40 відсотків, а й шукати нові шляхи для реалізації своєї продукції, — розповідає директор одного з фермерських господарств Голопристанського району Херсонщини Івaн Ялaнcький. — Наприклад, у нашому господарстві навчилися робити високоякісне масло з насіння кавуна. Крім того, що виробництво стало безвідходним, ми виграли також у тому, що кавунове масло можна реалізовувати цілий рік, а не тільки влітку чи восени».

 За прогнозами фермерів, у нинішньому сезоні через стрибок цін на пальне та добрива собівартість кавунів і динь зросте у середньому на 35 відсотків. Але покупців можна заспокоїти:  ціни на «смугастики» не зможуть стрибнути до небес через тиск турецького імпорту. Здорова конкуренція змусить вітчизняного виробника стримувати свої апетити.


Повернутися
29.06.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...