АГРАРІЇ ЗБИРАЛИСЯ В НАСТАСОВІ

Під Тернополем понад 50 компаній показали силу української економіки

Понад 50 компаній з’їхались в село Настасів Тернопільського району на Форум аграрних інновацій «Нове зернятко – 2016», аби презентувати найновіші розробки в галузі рослинництва, пише «Терен».

На Тернопільщині такий форум компанія «Агропродсервіс» провела вперше. У заході взяли участь 58 компаній та понад 1 000 відвідувачів та гостей. За словами генерального директора компанії – організатора «Агропродсервіс» Івана Чайківського, заходи такого типу повинні згуртувати компанії навколо інновацій у сфері рослинництва  для майбутньої та плідної співпраці.

«Основна мета форуму – це презентувати напрацювання компанії «Агропродсервіс» та зібрати максимальну кількість аграріїв, щоб дати нашим партнерам щось корисне», – каже Іван Чайківський.

Голова Аграрної партії України Віталій Скоцик під час форуму закликав аграріїв усієї країни єднатися навколо спільних потреб задля розбудови України.

«Можна мати прекрасний урожай в полі, хороші надої на фермі і прирости у свинарстві, але якщо хтось з чиновників одним розчерком пера змінить систему оподаткування, то все це в аграріїв забирається в лічені хвилини. Тому треба єднатися, єднатися і ще раз єднатися», – говорить Віталій Скоцик.

«Для того, щоб розвивати галузь рослинництва, потрібно починати саме з насіння, а вже потім варто вкладатися і в технології», – зазначив директор компанії «Агропродсервіс» Андрій Баран.

В програмі заходу були передбачені оглядини виробничих потужностей компанії «Агропродсервіс», лабораторій, насіннєвого заводу та яблуневого саду. Також гості форуму мали змогу відвідати виставку спеціалізованої сільськогосподарської техніки та демоцентр компанії «Агроскоп».


Повернутися
29.06.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...