ЧАСНИКОВІ СТРІЛКИ – НА СКОВОРІДКУ Й У БАНКУ

Як тільки на часнику “вистрелили» стрілки, добрі господарі квапляться скоріше їх прибрати. По-перше, ми як сумлінні городники припиняємо відтягування корисних речовин від голівок, по-друге, боїмося прогавити молочну спілість самих стрілок. Їхній «молодий вік» скороминущий, стрілки швидко застарівають, а ми дуже любимо готувати з них різні страви.

До речі, виламування стрілок потрібно проводити дуже обережно, не висмикувати їх, а обламувати, інакше провокується раннє всихання часнику. Кілька стрілок варто залишити як орієнтир готовності часнику до збирання – коли повітряна бульбочка розкриється – пора збирати врожай.

Омлет

Узяти чималий пучок стрілок, відрізати бульбочки, порізати частинками приблизно по 3-5 см, викласти на розігріту сковорідку з олією й підсмажити, доки втратиться колір, зменшити вогонь і протушкувати під кришкою майже до готовності. Яйця збити з молоком чи сметаною, як зазвичай для омлету. Залити стрілки, накрити кришкою й готувати до легкого ступеня загустіння, потримати під кришкою ще кілька хвилин.

Мариновані стрілки

Для маринаду: 2 л води, по 100 г цукруй солі, 2 ст. ложки оцту, на 1 л банку по 2 горошинки духмяного перцю, 1 лавровий лист, 1 гвоздика

Стрілки помити, відрізати верхівку, розрізати завдовжки 10 см. Зварити маринад: у воду всипати сіль і цукор, розмішати й прокип’ятити 2-3 хвилини, потім влити оцет. Пробланшувати стрілки в окропі 2-3 хв., чергуючи з опусканням у холодну воду. Щільно викласти в стерилізовані банки, залити киплячим маринадом, простерилізувати 5 хв. і законсервувати.

По-корейськи

Часникові стрілки, 2-3 зубки часнику, 1 ч. л. яблучного оцту, 0,5 ч. л. цукру, кілька лаврових листків, 1 ст. л. приправи для корейської моркви, соєвий соус або сіль, оливкова олія

Стрілки нарізати завдовжки 5-6 см, викласти на розігріту з олією сковороду й обсмажити до м’якості. Додати цукор, подрібнене лаврове листя, приправу для корейської моркви, оцет, соєвий соус чи сіль за смаком (обережно, щоб не пересолити!). Отриману масу підігріти до загущення соусу. Остудити й додати потертий чи пропущений крізь прес часник. За кілька годин можна споживати, тримати в холодильнику в щільно закритій тарі.

До морозильника

Стрілки добре заморожувати порційно й використовувати для приготування овочевих рагу, начинок у випічці, салатах. Ще вони добре смакують перемеленими й розтертими з вершковим маслом.


Повернутися
18.06.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...