А ДЛЯ ДУШІ — АЛЬТАНКА…

Рано чи пізно кожен власник заміського будинку приймає рішення встановити альтанку в саду. Незалежно від того, велика ділянка або маленька, така споруда в більшості випадків необхідна. Вона і прикрашає територію, і дозволяє комфортно проводити час на свіжому повітрі, захищає господарів від сонця і дощу.

Спочатку слід знайти підходяще місце для установки альтанки. В принципі, вона може розташовуватися де завгодно — поблизу будинку або, навпаки, на максимальному видаленні від нього, біля струмка, в тінистому місці або сонячній зоні. Багато що залежить від переважаючого напрямку вітру, наявності садових доріжок, природних нерівностей. Зазвичай альтанку встановлюють в наймальовничішому куточку, в ідеалі — далеко від поглядів перехожих. Якщо альтанка буде використовуватися тільки влітку, то її потрібно встановити так, щоб хоча б частково вона перебувала під сонцем. Важливо враховувати архітектурний ансамбль, який створюється основним будинком і всілякими будівлями.

Тепер можна подумати про габарити альтанки. Це може бути простора конструкція, розрахована на проведення вечірок з друзями, або маленька затишна альтанка, в якій будуть збиратися тільки члени сім’ї. Альтанку бажано зробити такою, щоб вона відповідала стилю, в якому виконаний будинок на ділянці. Адже вона повинна стати помітною родзинкою, розставити акценти. Яку форму матиме споруда — залежить від господаря. Це може бути кругла, квадратна, багатокутна конструкція. У ній можна використовувати елементи декору, архітектурні деталі (припустимо, місток). На ринку є досить багато пропозицій уже готових рішень – варто ввести в пошуку заказать готовую беседку і переконаєтесь скільки цікавих пропозицій і зможете переглянути вартість та дизайн запропонованих альтанок.

З якого матеріалу зробити альтанку?

Якщо будинок побудований з дерева, то і альтанку бажано теж виготовити з деревини. Зараз найпростішими і затребуваними вважаються дерев’яні конструкції шестигранної форми, обшиті латами з тонких рейок. Можна реалізувати і екзотичний варіант — побудувати альтанку, що нагадує японську пагоду. Дах такої споруди може мати два-три яруси. Якщо конструкція виконана в стилі модерн, в ній можуть бути витончені елементи художньої ковки, тоді її сміливо можна віднести до кованих альтанок для будинку. Оригінально виглядають альтанки з плетеними перегородками з бамбука, верби. Для будівництва солідної альтанки використовується цегла, камінь. У цьому випадку її варто об’єднати з основним будинком, використовуючи ті ж облицювальні матеріали, якими оформлені дах будівлі або цоколь.

Якщо засклити альтанку, вона буде чимось нагадувати будиночок. У ній можна відпочивати в будь-яку погоду, навіть взимку. Для зручності можна використовувати варіант скління зі знімними рамами, які можна прибирати в жарку погоду або встановлювати восени. В альтанці без скління слід передбачити можливість установки москітної сітки, яка при необхідності легко знімається. Відмінний варіант — шторки з полівінілхлориду, що не вбирають воду. Вони не вигоряють на сонці і можуть експлуатуватися при температурах від -50 до +65 градусів. Їх легко розсовувати, регулюючи освітленість всередині альтанки. Такі шторки добре захищають від негоди і можуть висіти хоч влітку, хоч взимку.

Зараз користуються успіхом альтанки, в яких встановлені барбекю і є місце для мангала — це всім відомі гриль-будиночки. Крім мангала, в кутку альтанки можна встановити повноцінний камін. Конструкція доповнюється димоходом, який виходить через отвір в даху. Для цегляного каміна знадобиться серйозний фундамент. Якщо альтанка закрита, в ній слід продумати систему вентиляції. Вибираючи тип альтанки, її конструкцію і матеріали, потрібно обговорити всі питання з кожним членом сім’ї, щоб всім було приємно перебувати в цьому місці, це дозволить проводити більше часу в колі сім’ї.


Повернутися
16.06.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…