У ТЕРНОПОЛІ ВІДКРИЛИ ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК ЄВГЕНУ КОНОВАЛЬЦЮ

Пам'ятний знак провіднику ОУН, голові УВО Євгену Коновальцю встановили в Тернополі на початку вулиці, котра носить ім'я Героя.

Монумент спорудили з нагоди 125-тої річниці від дня народження полковника Армії УНР, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН та одного із ідеологів українського націоналізму.

Право відкрити пам'ятний знак полковнику армії УНР Євгену Коновальцю надається політв’язню, старшому науковому співробітнику Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів  Ігорю Олещуку та бійцю батальйону "Дніпро-1", а після демобілізації депутату обласної ради від ВО "Свобода" Богдану Бутковському.

Як зазначив Ігор Олещук, постать Євгена Коновальця - одна з найвеличніших в історії боротьби за Незалежність України: "Він жив для України, боровся за її свободу і Незалежність, страждав за неї, за неї і загинув у нерівному двобої з підступним ворогом. Він став вождем національної революції, хоча не дожив до її перемоги"

Заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра вбачає символізм історичної аналогії: "Понад сто років тому Євген Коновалець воював проти ворога, який прийшов на нашу землю зараз. Набиратися сили, як наказував Коновалець".Символічно й те, що розправу над полковником армії УНР у Роттердамі вчинило НКВД, а зараз ФСБ, і російські війська чинять пряму окупацію та пряме знищення українців та української нації. Ми повинні зробити урок з історії, і він полягає в тому, що мусимо всі об'єднуватись, розраховувати тільки на власні сили і, зрештою, зрозуміти й усвідомити слова Євгена Коновальця про те, що тільки в боротьбі народжується нація. Потрібно знати свою історію і пам'ятати своїх героїв, вчитися на їх помилках, щоб не повторювати їх.»

Після урочистого відкриття знак освятили, під звуки оркестру поклали до нього квіти та вшанували пам'ять великого націоналіста хвилиною мовчання.

У планах ініціаторів вшанування світлої пам'яті Євгена Коновальця звести пам'ятник видатному українцю. "Ми в 2013році в Тернополі його прийняли як почесного громадянина. Уже тоді збирались поставити йому пам'ятний знак. Хочу сказати, що його життя, його боротьба є дуже повчальною для нашої молоді. Тому ми повинні на прикладі Євгена Коновальця, на його героїзмі, на його стійкості виховувати нашу молодь", - стверджує Ігор Олещук.

На ньому викарбувані слова: "Вулицю названо на честь борця за волю Українського народу, провідника оУН, полковника армії УНР Євгена Коновальця". Ініціаторами встановлення знаку є мешканці вулиці та національно-патріотичні організації.


Повернутися
16.06.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...