МЕШКАНЕЦЬ ТЕРНОПІЛЛЯ СХУД НА 132 КІЛОГРАМИ!

Станіслав Жидоник із Чортківщини схуд на 132 кг. зайвої ваги. Худнути Станіславу допомагала його дружина, яка вірила і підтримувала його. З кожним роком до Стасової ваги прибавлялося 10 кг. Дієти не допомагали, а лягти на обстеження не міг, бо ліжка у лікарні такого не було, щоб витримало вагу Станіслава. Коли Стас схуд остаточно, тоді хірург відрізав йому 13 кг. зайвої шкіри, яка звисала з його схудлого живота. Зараз Станіслав ходить пішки цілими годинами, не міже ніяк насолодитися цією можливістю. Полювання, риболовля, волейбол. Його життя налагодилося.

— Станіслав звернувся до мене років зо два тому з проханням видалити залишки шкіри, що звисали з схудлого живота, — розповів пластичний хірург Тернопільської міської лікарні № 3 Віталій Жеворонко.

— Я запитав: "Скільки ти зараз важиш?"

— "Сто сімдесят, — відповів він.

— "Схуд вже на шістдесят два кілограми".

— "А далі худнути збираєшся?"

— "А як же!"

—  "Ось схуднеш остаточно, тоді і приходь!"

 "Все, Галя, мені кінець!"

— Не думав, що у мене колись з'явиться проблема зайвої ваги, — розповідає «Комсомольській правді» 53-річний Станіслав Жидоник.

— Завжди був у нормі: при зрості 176 сантиметрів важив 80 кілограмів. У травні-червні 1989 року працював в Славутичі: будував лікарні для чорнобильців. Правда, статус ліквідатора мені не дали, сказали, що не та зона. Одного разу у мене пішла кров з носа. Мене не обстежували, а відразу відправили додому до Чорткова, на Тернопільщину. Незабаром утворилася пухлина на нозі, яку видалили. Півтора року після операції рана не заживала, шви постійно розходилися. Коли одужав, виявилося, що за час лікування поправився на 10 кілограмів. Напевно, порушився обмін речовин.

З тієї пори Станіслав поправлявся на 10 кг. в рік. Але продовжував працювати автокрановщик. Намагався сидіти на дієтах, їздив в клініки по схудненню. Але все марно: додав 56 кілограмів і важив уже 136 кг. З такою вагою не пройшов медкомісію, і йому не дозволили працювати на автокрані. Лікарі знайшли цукровий діабет, дали другу групу інвалідності. Дієти не допомагали. Навіть лягти на обстеження не міг: у лікарні не було таких ліжок, які б витримали його вага.

— Одного разу чоловік встав на вантажні ваги, побачив, що стрілка стоїть на 235 кг. , прийшов додому і сказав: "Все, Галя, мені кінець! .." — Згадує дружина Станіслава Галина. —Намагалася заспокоїти, говорила, що можна спробувати і те, і це, але він уже зневірився в усьому.

Їв з маленького блюдечка.

— Ви не уявляєте, що таке життя людини з вагою більше 200 кг. ! — Вигукує Галина. — Одяг доводилося шити на замовлення: у продажу немає штанів з об'ємом талії 180 сантиметрів. З взуттям легше: раніше чоловік носив 42-й розмір, але через повноти стали купувати 46-й. Станіслав не міг сам зав'язати шнурки, застрявав в дверях. Залізти в ванну і вилізти з неї стало проблемою. Але я змушувала Стасика рухатися. "Як хочеш, — говорила, — але ти повинен виходити на вулицю".

Щоранку Станіслав потихеньку спускався пішки з третього поверху і їхав з дружиною на машині на ринок, де торгувала Галина. Знайомий столяр змайстрував для Станіслава спеціальний стілець, той сідав на нього і сидів на свіжому повітрі цілий день.

Чоловік постійно був в депресії. Але одного разу дружина побачила в одній з газет статтю про жителя села Скаківка Житомирської області Віктора Мартинюка, який за системою доктора Міркіна скинув 130 кг. і потрапив в Книгу рекордів України. Галя показала газету чоловікові, але той відмахнувся: "Мені це не допоможе. Мені недовго залишилося. Місяць-два, і все ..."

— Я стала просити: "Ну давай спробуємо в останній раз!" —  Згадує Галина. — Дивись, ти навіть зовні схожий на Мартинюка. І параметри у вас схожі! Він працював комірником, ти кранівником, обидва на букву "к".

Станіслав погодився, вирушив на прийом до лікаря, і той розписав йому дієту.

— Галя запакувала весь посуд, залишивши лише два маленьких блюдечка, — згадує Станіслав Жідонік. — Дуже мучився без звичної їжі: картоплі, макаронів, м'яса з густою підливкою, вареників з капустою і шкварками. А дружина пропонувала тільки тушковані або варені страви. Харчувалися так: кружка супу (одна юшка), риба, сир, відбивна на пару. Всі прісне, і тоді воно мені здавалося несмачним. Крадькома від дружини я став накладати добавку, чого робити не можна. Галя мене засікла і тут же наказала: "На кухні не з'являтися взагалі! До холодильника не підходити".

Галина стала готувати мікроскопічні порції: на один раз. Перші два тижні чоловік моторошно нервував від голоду, навіть пультом від телевізора в стіну кидався. За що ж такі муки? Але коли відчув, що стали спадати штани і на одну дірку в ремені став менше, прозрів. Нарешті худне!

"Бабуся, чому у вас холодильник порожній?"

— Я за два роки скинув 132 кіло - майже три мішки цукру! — Каже Станіслав. — Став ходити пішки цілими годинами, не міг ніяк насолодитися цією можливістю. Полювання, риболовля, волейбол. Життя налагодилося!

— Як Станіслав зараз харчується? — Питаю у Галини.

— Система та ж. Іноді дозволяє собі смажені котлетки. Але готую не повну миску, а по дві штуки в день. Продукти ми закуповуємо максимум на пару днів, щоб не було спокуси. Онуки, коли приходять в гості, заглядають в холодильник і дивуються: "Бабуся, а чого у вас холодильник порожній?" Багато знайомих перестали впізнавати Станіслава. Часто люди приходять на ринок і кажуть: "Ось тут такий великий дядько сидів, куди він подівся?" Відповідаю: "Дядько вже маленький". Так що говорити, якщо Станіслава, коли він приїхав в поминальні дні на могилу до батьків, навіть його брат не впізнав! Вони довго не бачилися. Дізнався лише по голосу.

— Коли Станіслав схуд остаточно і знову прийшов до мене — я вже не зміг йому відмовити, — говорить пластичний хірург Віталій Жеворонко. — Ми видалили йому зайву шкіру. Операція пройшла успішно. Вага вилученої шкіри затягнув на 13 кілограмів. Це як велике відро води. До речі, не рекорд. Одного разу у нас була пацієнтка, якій ми видалили 24 кілограми шкіри.

Компетентно

Лікар Міркін: "Головне — закушувати по дієті"

 — Приступаючи до моєї дієті, коли люди виключають продукти, що заважають схудненню, необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем. Заборонено хліб (його можна їсти не більше 25-50 грамів на день), все борошняні вироби, страви з круп, картопля, кукурудза, зріла квасоля і солодощі. Дозволені м'ясо (крім смаженої свинини), птиця (крім смаженої качки), риба, яйця, мідії, кальмари, креветки, краби, молочні продукти (молоко і кефір до 3,2 відсотка жирності, всі види сирів), овочі, кисло-солодкі фрукти, салатні трави, петрушка, стручкова квасоля, капуста, спаржа.

У перших стравах можна їсти тільки юшку, всього один ополоник, по-друге — лише м'ясо або рибу, виключаючи гарнір (каші, картопля, макарони, вермішель слід замінити овочевим салатом), третє блюдо повинне бути несолодким. У добу дозволяється пити до півтора літрів води. Спиртне (крім солодких і напівсолодких вин) не заборонено. Головне — закушувати по дієті.

Для посилення ефекту можна включати в дієту розвантажувальні дні. Найкраще працює схема: день кефірний (або фруктовий, овочевий), день "їстівний", але починати потрібно з одного розвантажувального дня в тиждень.