НАСОЛОДА ЧИ НЕБЕЗПЕКА, АБО ЧИМ НАС ГОДУЮТЬ'' ПРОДАВЦІ'' МОРОЗИВА

Більшість морозива в Україні виготовляють не з натурального молока, цукру та масла. У його складі можна знайти пальмову та кокосову олії, маргарини, десятки різноманітних ароматизаторів, емульгаторів, стабілізаторів і барвників. Та навіть якщо склад морозива нормальний, залишається дуже багато ризиків при його споживанні. Морозивом, зазначають дієтологи, можна навіть отруїтися.

Відповідно до державних стандартів в Україні морозиво можна виробляти як на основі натуральної молочної сировини, так і на основі кокосової та пальмової олій, повідомив   начальник науково-дослідного центру випробування продукції Державного підприємства «Укрметртестандарт» Володимир Семенович.

 «Перше, на що звертайте увагу, – на ДСТУ. Якщо Ви берете морозиво і там написано ДСТУ 4735 – це означає, що частина молочних жирів там замінена рослинними жирами. Якщо Ви хочете скуштувати морозиво виключно з молочної сировини, то ви повинні на маркуванні шукати ДСТУ 4733», – розповів Володимир Семенович.

 В Україні є морозиво з молока. Але його треба шукати

 Загалом в Україні діють 3 національні стандарти на морозиво:

 ДСТУ 4733 – означає, що продукт виготовлений із молочних жирів. Ніяких рослинних там не може бути.

 ДСТУ 4734 — морозиво плодово-ягідне, ароматичне, щербет, лід.

 ДСТУ 4735 — із немолочних жирів: кокосових чи інших рослинних.

  Якісним морозивом вважається те, що відповідає своєму стандарту, наголошує головний технолог одного із провідних українських виробників морозива Олександр Соколецький. Він не приховує, що із 70 видів морозива, яке виробляє їхній завод, є дитяче – із молока, а також є продукція, виготовлена і на рослинних жирах.

 «У Німеччині, у Франції  90% морозива, виготовленого з рослинних жирів. А от в Сполучених Штатах Америки дуже мало морозива, виготовленого на рослинному жирі. Порядний виробник у маркуванні повинен чітко вказати, яку він сировину використовує і дотримуватися зазначеного на етикетці. І покупець повинен прочитати і побачити, яке в ньому є ДСТУ, яка в ньому сировина. Інша справа, чи всі підприємства цього дотримуються», – зазначив Олександр Соколецький.

 Ризики при купівлі морозива

 Взагалі морозиво вважають одним із найбільш безпечних продуктів, оскільки суміш зазнає подвійної обробки: спочатку пастеризується, а потім охолоджується, кажуть фахівці. Але морозиво, як і всі молокопродукти, швидко псується. Дієтологи попереджають, що морозивом можна отруїтися. Не варто купувати в спеку розталий стаканчик чи брикетик, бо в ньому стрімко розмножуються мікроорганізми.

 Отруїтися можна будь-яким продуктом харчування, в тому числі й морозивом, якщо він не відповідає встановленим нормативам, розповіла Тетяна Забродська, заступник головного санітарного лікаря в Дарницькому районі Києва. Санепідемстанція, каже вона, постійно проводить перевірки, але за стихійні ринки не відповідає.

 «Небезпека може бути на стадії виробництва – недотримання санітарних норм і правил, може бути неякісна сировина, порушені терміни зберігання. Може бути забруднення при виготовленні або ж при реалізації. Зазвичай не дотримуються правил особистої гігієни на всіх етапах підготовки продуктів або при вживанні. А людям необхідно мити руки перед вживанням продуктів харчування і не купувати продукти на стихійних ринках», – наголосила Тетяна Забродська.

 А довести факт отруєння саме морозивом практично неможливо, зауважує голова товариства захисту прав споживачів Владислав Андрющенко. «Найголовніший захист для споживача – посилити інстинкт самозбереження: це смак, колір, запах, за допомогою яких він може визначити, чи придатний продукт для вживання, – каже він. – Якщо Ви бачите, що морозиво неправильної форми, м’яке або помічаєте інші ознаки того, що його неправильно зберігали, зробіть запис у книзі відгуків та пропозицій. Після цього зіпсоване морозиво мають зняти з продажу. Якщо продавці такого не зроблять, то споживач може звернутися зі скаргою до спожив захисту. Але споживач може покарати продавця лише один способом: не купувати неякісний продукт».

 Молочне морозиво – «харчовий андидепресант»

 Морозиво як молочний продукт має понад 100 корисних речовин. У ньому містяться білки, жири, вуглеводи, кальцій  і ряд вітамінів (А, В1, В2, В12, С, Д, Е, Р).

Загалом молочне морозиво має не лише високу поживну цінність, але й заспокоює нервову систему, розповів Радіо Свобода завідувач відділенням гігієни харчування Українського інституту харчування Владислав Сластін.

 «Люди купують морозиво, щоб отримати насолоду від його смаку та аромату. Адже в роті  найбільша кількість чутливих рецепторів, тому морозиво впливає на них, і людина отримує сильні смакові відчуття. Якщо морозиво дійсно якісне і правильно виготовлене, з різними фруктовими або шоколадними наповнювачами, то це насолода, це почуття радості від смаку, аромату та приємної прохолоди. Крім того, морозиво допомагає не лише в спеку. Людям, які перебувають у стані важкого стресу – психологічного, емоційного – рекомендують вживати порцію морозива щодня. І хоч ми не називаємо його лікувальним продуктом, воно, як і шоколад, є харчовим антидепресантом», – сказав дієтолог.

 Морозиво рекомендують хворим після операції в черевній порожнині, при виразковій хворобі (особливо, якщо є кровотеча), також при малокрів’ї, туберкульозі. Однак ним не варто захоплюватися при атеросклерозі, ожирінні, гіпертонії, гастриті. Крім того, фахівці не радять захоплюватися морозивом у період спеки – кілька порцій підряд може спричинити ангіну чи запальні захворювання носоглотки.


Повернутися
05.06.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...