ГОРА ПОБУТОВОГО СМІТТЯ – ВИЩА ВІД ЕВЕРЕСТУ!

На одного українця в середньому припадає 300 тонн відходів

Трагедія на звалищі під Львовом, де тисячотонний зсув сміття забрав життя трьох людей, в черговий раз нагадала про проблему з накопиченням відходів в Україні. За останніми даними Держстатистики, в країні вимагають переробки 12,5 млрд тонн промислових і побутових відходів, що становить близько 300 тонн на одного українця. Плюс ще 2 млрд тонн в Криму і на окупованому Донбасі, які статистика з 2014 року не враховує. І кількість сміття з кожним днем ​​збільшується! Якщо перерахувати в кубометри – вже маємо гору побутового сміття і відходів промвиробництва діаметром близько 20 км і заввишки в 10 км – це вище від Евересту, пише Сегодня.ua.

Схаменулися. Після трагедії на Львівщині міністр екології Остап Семерак розпорядився перевірити всі звалища в Україні. За його словами, загибель людей стала наслідком неправильного поводження з відходами.

    «Сьогодні ні органи місцевого самоврядування, ні держекоінспекція не можуть назвати точної кількості звалищ. В якому вони стані, бачимо на власні очі. Потрібен перелік звалищ, які вимагають закриття», – заявив Семерак і запевнив, що вони спільно з ЄБРР до кінця року підготують два документи: стратегію і національний план поводження з відходами.

Екологи. Захисники природи налаштовані скептично, мовляв, просто документи без фінансування нічого не дадуть, потрібні десятки мільярдів гривень на проблему зі сміттям, яких в бюджеті немає.

    «Насправді відходів більше в рази, ніж за статистикою, – впевнена президент Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. – Крім шести тисяч законних звалищ в Україні налічується понад 35 тисяч нелегальних, площа яких – 12 тис. кв. км. Для поліпшення екоситуації необхідно ввести роздільний збір побутових відходів, посилити відповідальність виробників за вивезення та переробку відходів і створити електронний реєстр полігонів, включаючи нелегальні, і нарешті почати масово будувати сміттєспалювальні заводи».

Що в брухт. За даними статистики, більшість відходів на звалищах країни промислові, але й кількість побутового сміття вражає – кожен українець викидає до 250-270 кг на рік. І лише 2-3% утилізуються, інші накопичуються. Незважаючи на те, що майже 80% відходів – це пуста порода від видобутку і переробки корисних копалин, відходи рослинного і тваринного походження, які відносяться до 4 класу небезпеки (екосистема відновлюється за три роки.), заспокоюватися рано. Адже на полігонах є і куди небезпечніше сміття. Наприклад, відходи чорних металів і осади промстоків, побутові відходи 3 класу небезпеки – їх по 2%. А є ще й смертельно небезпечні відходи 1-го і 2-го класів, після яких екологія практично не відновлюється (в основному це з'єднання органічної і неорганічної хімії і важкі метали). Їх всього 2%, і вони, на щастя, знешкоджуються. Але, за словами екологів, віднести те, що зберігається на міських полігонах, до 3 класу небезпеки, можна дуже умовно. Оскільки там зберігаються і забруднюють екосистему сотні тонн використаних батарейок, акумуляторів, будвідходів, лаків, фарб, які люди викидають на звалища, замість того щоб здавати на утилізацію.

За підрахунками Держстатистики, в рік на звалищах опиняється: 3,1 тис тонн автомобілів (близько 3000 штук), з яких утилізовано 3%; 42 тис. тонни пластику – утилізується 5%; 22,3 тис. тонн скла – утилізується 10%; 22,9 тис. тонн гуми – утилізується 28%; 111 тис. тонн паперу – утилізується 50%.

 У світі: сортують і купують сміття

В Європі роздільний збір сміття впроваджений в 1980-х. Контролюють «батогом і пряником». Наприклад, в Німеччині, не тільки штрафують за порушення правил сортування на сотні євро (є «сміттєві» поліцейські), але і платять за збір і здачу на переробку відходів. Дітей вчать, як правильно викидати відходи і чому це потрібно робити. У Нідерландах, Іспанії та Італії громадянам, активно беруть участь у програмі роздільного збору сміття, видають купони еколояльності, що дають знижку на оплату компослуг. Все це набагато спрощує переробку сміття, так як сортування – найбільш трудомістка частина роботи, і знижує потребу у величезних площах під звалища. До половини відходів (несортовані) спалюється, потужність середнього заводу – 500 тис. тонн сміття на рік. У Німеччині заводи є в більшості великих міст, (у нас, наприклад – один на всю Рівненську область (потужність – 140 тис. тонн). Після спалювання залишається 25% шлаку, який використовується для будівництва доріг, а тепло від згоряння йде на вироблення пари для станцій комунальної енергетики. Наприклад, в Берліні за рахунок сміття обігріваються і отримують струм 12% домогосподарств. А шведи, що переробляють 96% своїх відходів, вже п'ятий рік закуповують (!) сміття в сусідній Норвегії.