ВСТУПНА КАМПАНІЯ'2016: НЕ ПРОГАВТЕ!

Майже через місяць на Тернопільщині розпочнеться вступна кампанія. Її терміни цього року значно скоротили. Документи до вищих навчальних закладів можна буде подати – з 11 до 27 липня. Абітурієнтам радять надавати перевагу електронній формі подачі заяв.

Цього року зберігається система пріоритетності заяв. Абітурієнти зможуть подати до п’ятнадцяти заяв на п’ять спеціальностей за державним замовленням.

 «Система пріоритетності була успішною в минулому році, за цією системою 85% вступників були зараховані під час першої хвилі. Серед нововведень також те, що цього року дещо скорочений термін подачі документів. Робити його більшим нині немає потреби. Адже більшість абітурієнтів подає заяви в електронному вигляді. Важлива цьогорічна вимога – у кожному вищому навчальному закладі має працювати веб-сайт, за допомогою якого можна буде надсилати заяви», – відзначив у коментарі «За Збручем» в. о. директора Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти Юрій Шайнюк.

Незмінним у 2016-му році залишається принцип подання сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання. Також вищі навчальні заклади формуватимуть для абітурієнтів прохідний бал.


Повернутися
05.06.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...