У БУЧАЧІ ПО-НОВОМУ ВІДКРИВАЛИ ПІНЗЕЛЯ

Відкриття першого культурно-мистецького фестивалю «Дні Пінзеля», присвяченого видатному скульптору Іоану Георгу Пінзелю, відбулося 3 червня в костелі Успіння Богородиці у Бучачі.

 Участь в урочистостях взяли участь місцеві художники, педагоги, мистецтвознавці, а також політики, гості та мешканці міста.

   Проведення Днів Пінзеля у Бучачі  це дуже важливе, з усіх аспектів свято - сказав професор Львівської Національної Академії Мистецтв Микола Шевчук. - Ваша земля була неодноразово помічена увагою Господа. У вас народжувались знамениті люди починаючи від літераторів, музикантів, нобеліантів і, я думаю, що завершуються вони не Пінзелем, славним, прекрасним, світовою славою обдарованим генієм. І я сьогодні, з великою приємністю, в цей урочистий момент, можу сказати, що Львівська Національна Академія Мистецтв, яка безпосередньо, буквально дотична до великого дійства творчості,   вітає вас з цим прекрасними і знаменитими Днями Пінзеля в Бучачі

Відкриття супроводжувалось концертом академічного камерного оркестру "Harmonia Nobile" (м. Івано-Франківськ) під керівництвом  Наталії Мандрики.

  «Для нас дуже  важливо, щоб Дні Пінзеля мали продовження, - наголосив під час відкриття голова ОДА Степан Барна. - Ми маємо популяризувати творчість відомого галицького скульптора  не лише словами, а й конкретними діями. Ми разом з представниками Бучацької РДА та райради  обговорили можливість проводити такі заходи  якомога частіше. Я переконаний, що Дні Пінзеля у Бучачі мають шанс стати візитівкою міста і будуть проводитися щороку».

У рамках фестивалю в Ратуші відкриється виставка про Пінзеля, в районному Будинку культури пройде наукова конференція, в костелі Успіння Богородиці Лариса Разінкова-Возницька прочитає лекцію «Пінзель» за матеріалами Б. Возницького.

Також у програмі - літературна екскурсія містом, поїздка в село Рукомиш до пам’ятника святому Онуфрію, зустрічі з письменниками Володимиром Єшкілєвим і Євгенією Кононенко, виступи колективу музики бароко національної музичної академії ім. М. Лисенка (Львів) та інструментального ансамблю «Опус» (Бучач) тощо. А на майдані перед церквою Святої Покрови демонструватимуть фільми про видатного Пінзеля.

 «Пінзель починає нас всіх об`єднувати і ми дивимося по-іншому на багато речей, - каже координатор проекту Віктор Гребеньовський. - Він закладав у камінь глибокий смисл. Свої дерев`яні образи він брав з людей, які мали щирі почуття, віддавали свої емоції. Цього нам бракує зараз, бо багато людей сьогодні це приховують».

 


Повернутися
05.06.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...