ДЕНЬ ПОЛЯ ТА САДУ НА БУЧАЧЧИНІ ВІДБУВСЯ УДЕСЯТЕ!

Його організував депутат обласної ради, голова спостережної ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром», Герой України Петро Гадз. На свято приїхали гості з усієї України та з-за кордону.

«У сільському господарстві, як у будь-якому бізнесі, потрібно щороку розвиватися, вивчати щось нове, щоб мати результат. Тому день поля – це унікальна можливість для аграріїв поділитися досвідом і перейняти для себе щось корисне, - каже господар свята, голова спостережної ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром», Герой України Петро Гадз. - Коли приїхав на перші дні поля в Чехословаччину, Німеччину,  я був здивований: як вони це можуть зробити? Але ми перейняли у них технології, вдосконалили. І тепер вони приїжджають до нас і кажуть: ви молодці, ви все це вмієте.»

 «Щороку Бучацька земля збирає сотні гостей з України та інших країн  на Всеукраїнський День поля та саду. Щиро дякуємо від імені Тернопільської обласної ради та депутатського корпусу товариству «Бучачагрохлібпром» та Петру  Гадзу за організацію цього маштабного заходу, - наголосив голова обласної ради Віктор Овчарук. – Його товариство - приклад успішного господарювання, і своїм досвідом він ділиться з іншими. І зараз перед нами стоїть дуже важливе завдання -  залучення інвестицій в аграрний бізнес області. Потрібно думати, як виходити на міжнародні ринки, створювати робочі місця та конкурентоздатну продукцію та запропонувати законодавчі зміни для комфортних умов розвитку аграрного бізнесу. Ці питання потребують спільної праці представників влади та підприємців.Хочу подякувати кожному працівнику аграрної галузі за щоденну клопітку працю. Нехай ваші родини живуть під мирним небом в достатку й радості».

На дні поля було представлено нові сорти насіння, сучасну техніку та засоби захисту рослин. Під час зустрічі  учасники  обговорили способи захисту врожаю, а також оглянути молоді сади підприємства «Бучачагрохлібпром», продукція з яких експортується у країни Європи.

Серед гостей Дня поля і саду в Бучачі був також перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ярослав Краснопольський.

 «Я вражений і рівнем підготовки заходу, і самим господарством. У кожної області є свої досягнення. Але сьогодні я здивувався, що при малій кількості опадів цього року, 120 міліметрів для вашої області – це дивина, ваші господарства досягають хорошого результату і доброї врожайності завдяки технології,» - зазначив Ярослав Краснопольський.


Повернутися
05.06.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...