Секрети вправного садівника

Якість приживання плодових саджанців, їхній нормальний ріст і розвиток, врожайність і довговічність великою мірою залежать від комплексу агротехнічних вимог: правильної підготовки посадкових ям та саджанців до висаджування, підживлення, якості садіння, поливання, обрізування тощо.

 

 

Строки садіння саджинців плодових дерев


У західних областях України висаджувати плодові дерева яблуні та груші можна як восени (найкраще у першій декаді листопада), так і навесні до початку розпускання бруньок. Оптимальні строки весняного садіння плодових дерев – перша половина квітня. Кісточкові культури – вишню, черешню, абрикос, сливу, великоплідну аличу, персик і грецький горіх – краще висаджувати ранньої весни до початку набубнявіння бруньок.


Підготовка ям для садіння, удобрення

При осінньому садінні дерев ями викопують за 10–12 днів, а при весняному, щоб запобігти висиханню ґрунту, за 1–2 дні до садіння. Для яблуні, груші та грецького горіха їхній діаметр – 80–100 см, глибина 60 см, а для кісточкових – діаметр 80 см, глибина 50 см. У посадкові ями для зерняткових порід вносять по 150 г суперфосфату, 100 г калійної солі та аміачної селітри і по 8–10 кг перегною. Такі ж норми мінеральних та органічних добрив вносять і при садінні для кісточкових порід. Органічні й мінеральні добрива в ямі рівномірно перемішують із землею верхнього шару ґрунту. Після цього ями на 2/3 об’єму засипають на конус верхнім шаром ґрунту. Перед висаджуванням корені саджанців умочують у бовтанку з суміші землі чи глини з коров’яком.


Техніка садіння

Саджанець у яму ставлять вертикально, спрямовуючи викривлення штамба в ряд, а корені рівномірно розподіляють по конусу землі. Засипають корені пухким вологим ґрунтом і добре ущільнюють його, щоб не було порожнин між корінням. Саджанці, щеплені на насіннєвих підщепах, висаджують так, щоб коренева шийка (місце переходу штамба в корінь) була розміщена на 3–4 см вище від поверхні ґрунту. Саджанці на вегетативно розмножуваних слаборослих підщепах ставлять на конус землі так, щоб місце щеплення було на 3–4 см вище від поверхні ґрунту. Деревця з проміжними вставками карликових підщеп ставлять на конус землі так, щоб щеплення проміжної вставки на сіянець було розміщене на рівні поверхні ґрунту, тобто сама вставка не заглиблювалася у ґрунт. Навколо посадженого деревця роблять ямку і поливають з розрахунку 10–12 л води на яму. Як тільки вода вбереться, ямку мульчують перегноєм або верхнім шаром пухкої землі. Через 2–3 дні після осідання землі деревце підв’язують способом «вісімки» до кілків, висота яких не має перевищувати висоти штамба.


Після садівне обрізування

Післясадивне обрізування є початковим етапом закладання і формування крони. Незалежно від строків садіння, саджанці обрізують навесні до початку розпускання бруньок. Надземну частину однорічних саджанців зрізують на 20–25 см вище від висоти штамба. Так, якщо в яблуні на середньорослій підщепі висота штамба становить 60 см, то висаджені однорічні саджанці обрізують на висоті 80–85 см від поверхні ґрунту. Роблять це садовим ножем на добре розвинуту бруньку. При правильному зрізі його площина починається на рівні нижньої частини бруньки і закінчується на рівні її верхівки. У зоні штамба всі бокові розгалуження вирізують на кільце. Коли на штамбі починають проростати бруньки (перша декада травня), їх, щоб не утворилися нові пагони, видаляють вручну. Штамб після цього стає гладеньким, і вирізувати пагони ножем більше не потрібно. Саджанці грецького горіха після садіння не вкорочують. При доброму догляді деревця вже в рік садіння дають приріст пагонів до 40–60 см. У таких дерев закладають крону і починають її формувати.

 
 

Повернутися
26.03.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...