СВИНЯ — КИТАЙСЬКА, А САЛО БУДЕ — УКРАЇНСЬКЕ!

Останнім часом все частіше українці які живуть у власних будинках, особливо в селах, вирощують корейські свинки. Оскільки спеціальної літератури про них в Україні немає, «Яблучко» розповість про  розведення цих дуже корисних і поки що рідкісних тварин.

Їх у нас називають по-різному. Корейськими, китайськими, в’єтнамськими свинками. Всі ці породи походять від одного предка — східноазійського дикого кабана. На їхній батьківщині, в Китаї, різні породи цих свиней носять назви сіамської свині. В Італії з них (методами селекції) за десять років вдалося вивести найменшу в світі свиню. Максимальна маса 9 кг. Найбільше таких тварин у Франції. Тільки офіційно зареєстровано понад десять тисяч. В основному це декоративні тварині.

Свині, які цікаві для розведення в Україні, завезені до України з Угорщини. Це помісь різних порід китайських свиней що мають основну характерну ознаку: вони низькорослі, коротковусі, швидкоплідні. Поширена в Україні одна лінія цих свинок. Поліпшена й адаптована до наших умов ветеринарним лікарем з Тернопільщини А.Ногасом. До слова, найбільше розводять  на Вінниччині та Тернопільщині. Нині, як повідомляє китайське посольство вивезення живих свиней з Китаю заборонено.

Це дуже економічно вигідні, не вибагливі в годуванні тварини. Основна цінність корейських свинок у тому що вени травоїдні. Свинки дуже економно використовують випаси та майже не риють. Для беконної мети на випасі, без будь-якого підгодовування, у віці 3-4 місяців набирають масу 40—60 кг за довжини тіла близько 1 м. Якщо ж їх підгодовувати то за 3—4 тижні іони повністю запливуть жиром, навіть лінуються зводитися на ноги.

Корейські свинки дуже чистоплотні. На пасовищі, для справляння власних потреб, постійно «ходять» в одне й те саме місце. Воші дуже швидкоплідні, і якщо їх утримувані не окрема то спарюються у 3-4 — місячному віці. Вагітність триває, як і в звичайних 110—140 діб. Поросята народжуються маленькими, масою близько 500 г, видющими і дуже пругкими. Через 2—4 години добре бігають і стрибають. Свиноматка винятково дбайлива мати. Спокійна і не буває випадків, щоб вона наступила чи лягла на маля. Старанно готує їм кубло. У перші дні майже не відходить від потомства. У місячному віці поросят відлучають від свиноматки.

Перший приплід свинки дають у віці 7-8 місяців. Взагалі це дуже багатоплідні тварини. За ущільненого парування можна мати три опороси на рік. В одному виводку доросла самка має 16-25 поросят. Тривалість життя корейських свинок до 30 років.

В Угорщині корейські свинки користуються дуже великою популярністю. Там їх розводять як кроликів. В їжу використовують в основному молоду поросятину. Влітку свинки живуть за рахунок випасу, а взимку їдять сіно чи будь-які зернові відвійки. Як і звичайнім свиням їм можна згодовувати варену картоплю, кухонні відходи, буряки, гарбузи, тичку, падалицю яблук та груш. До кормів вони зовсім невибагливі. І головне, щоб біля них постійно була вода.

В Україні в корейських свинок велике майбутнє. Справжні господарі познайомившись з ними ближче, зуміють оцінити їхні корисні властивості. Дуже смачні і мають привабливий вигляд корейські свинки запечені у сметані. Всім гарно прикрасять святковий стіл та задовольнять запити й смаги найвибагливіших гурманів.


Повернутися
02.06.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…