СВИНЯ — КИТАЙСЬКА, А САЛО БУДЕ — УКРАЇНСЬКЕ!

Останнім часом все частіше українці які живуть у власних будинках, особливо в селах, вирощують корейські свинки. Оскільки спеціальної літератури про них в Україні немає, «Яблучко» розповість про  розведення цих дуже корисних і поки що рідкісних тварин.

Їх у нас називають по-різному. Корейськими, китайськими, в’єтнамськими свинками. Всі ці породи походять від одного предка — східноазійського дикого кабана. На їхній батьківщині, в Китаї, різні породи цих свиней носять назви сіамської свині. В Італії з них (методами селекції) за десять років вдалося вивести найменшу в світі свиню. Максимальна маса 9 кг. Найбільше таких тварин у Франції. Тільки офіційно зареєстровано понад десять тисяч. В основному це декоративні тварині.

Свині, які цікаві для розведення в Україні, завезені до України з Угорщини. Це помісь різних порід китайських свиней що мають основну характерну ознаку: вони низькорослі, коротковусі, швидкоплідні. Поширена в Україні одна лінія цих свинок. Поліпшена й адаптована до наших умов ветеринарним лікарем з Тернопільщини А.Ногасом. До слова, найбільше розводять  на Вінниччині та Тернопільщині. Нині, як повідомляє китайське посольство вивезення живих свиней з Китаю заборонено.

Це дуже економічно вигідні, не вибагливі в годуванні тварини. Основна цінність корейських свинок у тому що вени травоїдні. Свинки дуже економно використовують випаси та майже не риють. Для беконної мети на випасі, без будь-якого підгодовування, у віці 3-4 місяців набирають масу 40—60 кг за довжини тіла близько 1 м. Якщо ж їх підгодовувати то за 3—4 тижні іони повністю запливуть жиром, навіть лінуються зводитися на ноги.

Корейські свинки дуже чистоплотні. На пасовищі, для справляння власних потреб, постійно «ходять» в одне й те саме місце. Воші дуже швидкоплідні, і якщо їх утримувані не окрема то спарюються у 3-4 — місячному віці. Вагітність триває, як і в звичайних 110—140 діб. Поросята народжуються маленькими, масою близько 500 г, видющими і дуже пругкими. Через 2—4 години добре бігають і стрибають. Свиноматка винятково дбайлива мати. Спокійна і не буває випадків, щоб вона наступила чи лягла на маля. Старанно готує їм кубло. У перші дні майже не відходить від потомства. У місячному віці поросят відлучають від свиноматки.

Перший приплід свинки дають у віці 7-8 місяців. Взагалі це дуже багатоплідні тварини. За ущільненого парування можна мати три опороси на рік. В одному виводку доросла самка має 16-25 поросят. Тривалість життя корейських свинок до 30 років.

В Угорщині корейські свинки користуються дуже великою популярністю. Там їх розводять як кроликів. В їжу використовують в основному молоду поросятину. Влітку свинки живуть за рахунок випасу, а взимку їдять сіно чи будь-які зернові відвійки. Як і звичайнім свиням їм можна згодовувати варену картоплю, кухонні відходи, буряки, гарбузи, тичку, падалицю яблук та груш. До кормів вони зовсім невибагливі. І головне, щоб біля них постійно була вода.

В Україні в корейських свинок велике майбутнє. Справжні господарі познайомившись з ними ближче, зуміють оцінити їхні корисні властивості. Дуже смачні і мають привабливий вигляд корейські свинки запечені у сметані. Всім гарно прикрасять святковий стіл та задовольнять запити й смаги найвибагливіших гурманів.


Повернутися
02.06.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...