ЗАБУВАЄШ? НА ЗАРЯДКУ!

Регулярні фізичні вправи допомагають покращити пам’ять

Науковці-дослідники висунули теорію про те, що регулярні фізичні вправи позитивно впливають на властивості пам’яті. Фахівці з Каліфорнійського університету в Девісі (США) переконані: фізичні навантаження впливають на настрій і пам’ять. Про це свідчать результати досліджень за участю 38 добровольців.

Дослідники відзначили, що вже після 20 хвилин силових вправ у мозку підвищується рівень глутамінової та гамма-аміномасляної кислоти, які беруть участь у формуванні позитивного настрою людини, а також у процесі запам’ятовування. Водночас у мозку протягом півгодини зберігалася висока концентрація кислот, яка, як стверджують учені, безпосередньо пов’язана з тривалістю фізичних вправ.

Експерти також розповіли, що навіть після тижня регулярних помірних занять фізичними вправами настрій людини і здатність до запам’ятовування поліпшувалися, незалежно від того, скільки тривала активність. Це пов’язано з тим, що рівень амінокислот в організмі активних людей був значно вищий, ніж в їхніх більш ледачкуватих колег.

Медики сподіваються, що даний експеримент дозволить розробити новий комплекс вправ для боротьби з депресією.


Повернутися
02.06.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...