І ХЛІБ, І ДО ХЛІБА

Ярими зерновими та зернобобовими в Україні вже засіяно сiм мільйонів гектарів

Польові роботи

Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники.

Ранні зернові зайняли площу 2,4 млн. га (пшениці — 166 тис. га, ячменю — 1,8 млн. га, вівса — 212 тис. га, гороху — 228 тис. га), що навіть більше на 1-2 відсотки від запланованого.

Кукурудзу на зерно вже висіяно на площі 4,3 млн. га, або 95 відсотків до прогнозу (у 2015 році мали 4,1 млн. га);

гречка — на 111 тис. га, або 86% (у 2015 р. — 106 тис. га);

просо — на 70 тис. га, або 58% (у 2015 р. — 80 тис. га);

рис — на 11 тис. га, або 94% (у 2015 р. — 11 тис. га);

сорго — на 48 тис. га, або 59%.

Сівбу цукрових буряків завершено на площі 284 тис. га, що становить 101% до прогнозу (у 2015 р. — 238 тис. га).

Соняшник посіяли на площі майже 5 млн. га, або 95% (у 2015 р. — 4,5 млн. га), сою — на площі 1,7 млн. га, або 84% (у 2015 р. — 1,9 млн. га).

Структура посівних площ

За узагальненими даними регіонів, уся посівна площа сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай 2016 року очікується в межах 26,5 млн. га. Це на рівні минулого року.

Зернові культури в усіх категоріях господарств прогнозується посіяти на площі 14,4 млн. га, або 54 відсотки у структурі посівних площ, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах. Із посіяних 7,1 млн. га озимих зернових збереглися та продовжують вегетацію посіви на площі 6,9 млн. га.

Сівба ярих зернових культур прогнозується на площі 7,4 млн. га. При цьому структура зернового клину під урожай 2016 року може дещо зрости за рахунок площ кукурудзи на зерно та пізніх круп’яних культур.

Забезпеченість насінням

За даними випробувальних лабораторій iз визначення посівних якостей насіння Держсільгоспінспекції України, станом на 18 травня при потребі сільгосппідприємств 87,6 тис. тонн насіння кукурудзи перевірено та визнано кондиційним 118,6 тис. тонн, що становить 135% до потреби; соняшнику при потребі 22,04 тис. тонн перевірено та визнано кондиційним 22,06 тис. тонн (100%); сої при потребі 201,7 тис. тонн перевірено та визнано кондиційним 189,7 тис. тонн (94%); гречки при потребі 7,9 тис. тонн перевірено та визнано кондиційним 8,3 тис. тонн (105%); проса при потребі 2,9 тис. тонн перевірено та визнано кондиційним 3,8 тис. (132%); сорго при потребі 1,1 тис. тонн перевірено та визнано кондиційним 0,6 тис. тонн (51%).

Використання мінеральних добрив

Для проведення комплексу весняно-польових робіт заявлено та передбачається використати 946 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, зокрема: азотних — 676 тис. тонн, фосфорних — 152 тис. тонн, калійних — 118 тис. тонн.

За оперативними даними областей, станом на 20 травня з урахуванням перехідних залишків господарства задекларували наявність 1045 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, або 111% до заявки. В тому числі азотних — 762 тис. тонн, або 113%, фосфорних — 162 тис. тонн, або 107%, калійних — 121 тис. тонн, або 102% до заявлених обсягів. Це відповідає рівню минулого року.

З початку весняно-польових робіт господарства внесли 844 тис. тонн поживних речовин, що відповідає минулорічному показнику. Підживлення азотними добривами озимих зернових культур проведено на площі 6,8 млн. га, або 98% до потреби.

Наявні залишки мінеральних добрив у господарствах становлять майже 201 тис. тонн поживних речовин, або 23 відсотки до поданої ними заявки на весняно-польові роботи.

Засоби захисту рослин

Заявлена потреба сільгоспвиробниками в ЗЗР для проведення комплексу польових робіт становить близько 28,1 тис. тонн, у тому числі гербіцидів — 18,4 тис. тонн. Станом на 20 травня господарствами придбано 27,8 тис. тонн пестицидів, у тому числi 18,3 тис. тонн гербіцидів, що становить 99 відсотків до заявки.

Остаточна потреба у асортименті та необхідній кількості пестицидів буде визначена відповідно до фітосанітарної ситуації на полях.

Господарства активно проводять хімічне прополювання сільськогосподарських культур. На зазначену дату захист рослин забезпечено на площі 19,6 млн. га, у тому числі проти бур’янів внесено гербіциди на площі 12,2 млн. гектарів.

Пальне

Технологічна потреба сільгосптоваровиробників у пальному на період весняно-польових робіт у нинішньому році становить 402 тис. тонн дизпалива та 97 тис. тонн бензину.

Станом на 20 травня придбано 489 тис. тонн дизпалива та 116 тис. тонн бензину, або, відповідно, 122% та 120% до потреби.


Повернутися
02.06.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…