МУЛЬЧУВАННЯ ДЕРЕВ: ЯК І ЧОМУ, ЗА І ПРОТИ

Корифей садівництва Іван Володимирович Мічурін завжди стверджував, що успіх справи у садівництві вирішує сорт. Насмілимося лишень додати: та високий рівень агротехніки. Бо яким би продуктивним та якісним не був той чи інший сорт плодової культури, якщо за ним немає належного догляду, то і віддячить він відповідно такому догляду. А якщо плодове дерево висаджене у завчасно підготовлений грунт, грамотно сформоване, підготовлене, полите, захищене від шкідників та хвороб тощо, то і добрий результат не забариться.

З-поміж усіх агротехнічних заходів, які сприяють високій продуктивності плодового дерева та підтриманню родючості грунту, особливим є мульчування. Агроприйом, який ігнорують повсякчас більшість садівників-аматорів. Не приділено належної уваги мульчуванню і в довідниках з садівництва. Хоча, з іншого боку, у багатьох спеціалізованих посібниках червоною ниткою проходить думка про важливість мульчування для наших садів.

Що являє собою цей агроприйом і що він дає?

Мульча в дослівному перекладі з англійської — пріла солома. І в кількох словах: мульчування в саду — це укриття приштамбових кругів рослинними рештками для збереження вологи в грунті. А якщо розглянути це питання детальніше, то виглядатиме це таким чином. Уявімо собі дачну ділянку з південною проекцією схилу та крутизною 30 — 40°. І от у пекельну спеку, яким видалося минуле літо, ростуть на цьому схилі плодові деревця. Якщо приштамбові круги задернілі, точніше якщо їх зовсім немає, то трав’яний покрив забирає у такого деревця вологу та поживні речовини, поміж кореневищами злаків полюбляють жити личинки хруща (борозняки), які водночас обгризають і коріння плодового дерева; влаштовують нірки жуки-кравчики, миші та інші шкідники саду. І такий сад, образно кажучи, ні живе, ні вмирає. А ще, якщо плодове дерево на вегетативній підщепі, де коренева система мичкувата та розміщена близько від поверхні грунту, то справи зовсім кепські. Задля цього приштамбовий круг необхідно тримати під чорним паром: регулярно перекопувати, вибираючи бур’яни, поливати та удобрювати. А тут лихо підкрадається з іншого боку: у приштамбовому крузі сильно випаровується волога, грунт пересихає, що також кепсько для плодового дерева. І щоб уникнути цього, ми складаємо в приштамбовому крузі скошену траву, яка захищає грунт від пересихання і виконує ще декілька корисних ролей:

    не дає бур’янам проростати, а саме вони складають конкуренцію плодовому дереву, відбираючи воду та поживні речовини;

    перегниваючи, мульча забезпечує рослину органічними поживними речовинами;

    забезпечує сприятливі умови для розвитку корисної фауни (маються на увазі різні види черв’яків, які в процесі своєї життєдіяльності покращують структуру грунту, підвищують його родючість);

    шар мульчі забезпечує належну аерацію кореневої системи плодового дерева, тобто доступ повітря до коренів;

    взимку мульча захищає від надмірного промерзання грунту.

У періоди з надмірним зволоженням грунту мульчу згрібають валиком на край приштамбових кругів, а при підсиханні знову накривають. Ретельного мульчування потребують піщані грунти легкого механічного складу, оскільки з них волога легко випаровується, важкі глинисті, навпаки, мають добру вологоутримуючу здатність, тому сади, висаджені на глинистих грунтах, дещо менше потребують мульчування — лише у періоди тривалої посухи. Рівнинні ділянки також значно менше страждають від пересихання, ніж південні схили.

 Найкраще мульчувати, як уже зазначалося, скошеною травою злаків. Можна і тирсою, але слід при цьому лишень пам’ятати, що під час перегнивання тирси гнильні бактерії поглинають з грунту азот, виснажуючи шар грунту, з якого живиться коренева система плодового дерева. Щоб цього уникнути до такої мульчі додають мінеральні азотні добрива — 50 — 60 г на 1 м. Рано навесні як мульчу можна використовувати гній-коров’як, або інший з великим вмістом соломи.

Досить непоганим мульчувальним матеріалом є поліетиленова плівка, особливо ефективна при вирощуванні суниці садової. За її використання, ясна річ, зростає собівартість вирощеної продукції, але підвищенням врожайності та якості ягід значно перевищуються затрати. Такий мульчувальний матеріал захищає грунт від проростання бур’янів, ягоди менше гниють, не забруднюються.

Така система утримання грунту в саду, тобто мульчування приштамбових кругів плодових дерев, сприяє створенню оптимальних умов для активного росту, формуванню крони, прискоренню плодоношення, одержанню високих і сталих врожаїв, якісних, екологічно чистих плодів.


Повернутися
24.05.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…