ЩО ТАКЕ ЗРОБИТИ, АБИ ГАЗОМ НЕ ПАЛИТИ

Після квітневого підвищення Кабміном тарифів на газ українці стали масово відмовлятися від блакитного палива. Нагадаємо, з 1 травня уряд скасував пільгові тарифи на газ для населення і затвердив їх в розмірі 6879 грн. за тисячу кубометрів (раніше 3600 грн. пільговий тариф і 7188 грн. – без пільг). Як викручується народ, пише «Сегодня».

Житель Київської області Євген Чмут вже два місяці як змінив газовий котел на комбінований – газово-твердопаливний. Каже, що в літній час топитиме брикетами і дровами, і до зими остаточно прорахує витрату і вигоду.

    «Будинок у мене великий, навіть влітку вечорами в ньому прохолодно. Опалювати 200 «квадратів» мені не по кишені, а ось «куб» дров можна купити за 500 грн. Влітку мені цього вистачить на місяць, а далі рахуватиму», – розповів Євген.

Експерти погоджуються, що дров'яне опалення будинків залишається найвигіднішою альтернативою зростаючому в ціні газу.

    «Для приватних домогосподарств дрова залишаються найдешевшим видом палива, адже дров'яні котли коштують в рази дешевше, ніж біогазові установки, ціна яких перевалює за десятки тисяч», – підкреслив енергоексперт Дмитро Марунич.

Проте, в мережі можна знайти масу оголошень про продаж генераторів, що виробляють газ практично з чого завгодно: від коров'ячого посліду до водоростей і відходів бурякоцукрової промисловості. Продавці обіцяють, що в добу така установка здатна виробляти до 200 літрів висококалорійного газу на добу, що дорівнює 10 годинам горіння газу на плиті.

    «Такі установки доцільно встановлювати в селах, біля сільгосппідприємств, де є постійне надходження сировини для установки, адже в місто тоннами возити постійно гній не будеш, – пояснює експерт з альтернативних джерел енергії Антон Удовиченко. – Потрібно врегулювати процедуру, коли кожне домогосподарство в селі буде звозити відходи в одне місце для роботи біогазової установки, яка забезпечуватиме жителів газом».

За словами експерта-енергетика Валентина Землянського, такі способи отримання газу все ж більше підходять для підприємств, ніж для приватних домоволодінь:

    «Питання – в окупності. У промислових масштабах це ще вигідно, але на побутовому рівні окупності доведеться почекати – коштують подібні установки досить дорого, пересічним українцям вони не по кишені», – зазначив Землянський.

Дійсно, одна з вітчизняних компаній пропонує біогазову установку для опалення будинку в 150 кв. м за 100 тис. грн. З тонни гною така установка дасть 65 кубометрів газу. «Відповідно, для тисячі кубометрів газу необхідно близько 15 тонн гною. На ринку таку кількість сировини можна купити за 5-5,5 тис. грн, – пояснює продавець Віктор. – На перший погляд це дешевше: 5 тис. грн проти 6,8 тис. за новим тарифом, але є важливий нюанс – в біогазі приблизно метану на третину менше, ніж у природному газі, значить, і на опалення його буде йти на третину більше».

Провайдер пустив в хід солому

Як раніше повідомляв Ecotown, у Миколаєві інтернет-провайдер повністю відмовився від газу і другий рік опалює 20 тис. кв. м своїх приміщень пелетами з соломи.

    "При першому підвищенні ціни на газ для юридичних осіб, два роки тому, нам довелося відмовитися від блакитного палива (платили 7 тис. грн.), і ми встановили котел, який працює на деревній трісці, – пояснив представник фірми Юрій. – Але тріска теж виявилася досить дорогою, і ми спробували солом'яні пелети. Це дешевий матеріал: в селах солому або спалюють, або після збирання врожаю вона просто залишається на полі, тому витрати дорівнюють витратам тільки на її прибирання і транспортування. Ми купили пелетну установку і самі почали виготовляти пелети з соломи. Ми зробили аналізи, і виявилося, що теплота її згоряння не гірша, ніж від деревної тріски. Крім того, сильно економимо, адже для вироблення потрібно нам 1 тис. кубометрів газу, з солом'яних пелет необхідно близько 2 тонн сировини, яка обійдеться в 4 тис. грн.»


Повернутися
24.05.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…