ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №68

 Як часто нам із вами доводиться чути: «Ця війна нас змінила»… Не можу до кінця із цим погодитися. Війна не змінює людей. Війна — вбиває. Когось буквально. В комусь — людяність. Віру або дружбу. Кохання чи повагу. Війна не змінює людину, а оголює її сутність, розкриваючи справжню натуру, розставляючи крапки над «і». Людей змінює життя. І вони в свою чергу намагаються змінити життя, зробити його кращим, або ж просто – зберегти його…

 Коли в наше буття входить смерть, то їй необхідно протиставляти не-смерть. Що більше і різноманітніше проявлятиметься життя навколо – то краще. Мені не подобається вираз "смертію смерть поправ". Життя попирає смерть, так має бути насправді. А смерть лише тягне за собою інші смерті.

 Нам нині потрібно чимпобільше життя. Життя, відвойованого у смерті. Потрібно виводити мистецтво з затінку війни, проводити фестивалі та акції, писати вірші. Поезія зараз потрібна бодай для того, щоб говорити іншою лексикою – поміщати слово "війна" в такий контекст, у якому війна стає неможливою. Зрештою, війна ніколи не кінчається. Вона завжди та сама — міняються тільки види зброї. Але й виграється війна перш за все у головах.


Повернутися
15.05.2016
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Цими днями ми з вами вітатимемо одні одних словами «Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!».

Якщо на мить зупинитися у круговерті щоденного життя і задуматися над цими словами – усе, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б, кінець усього, – буде життя…

Скільки ми вже пережили неможливого, котре стало можливим для тих, хто твердо тримався віри. Великдень – це осердя нашої віри, підґрунтя нашої надії та зростання нашої любові.  

 Великдень завжди об’єднує всіх українців світу в єдину велику родину. Ми святимо паски, збираємося сім’ями, молимося за тих, хто зустрічає Великдень у окопах і бліндажах. Хай  їхні ангели-охоронці будуть з ними.   Подякуємо Господові і попросимо у Нього сили, віри і стійкості для кожного з нас. 

Вірю, що Бог завжди з тими, хто захищає Добро, хто захищає рідну землю. Тому знаю – Україна обов’язково переможе. З Божою допомогою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!