“ПАСТКИ» ДЛЯ САДІВНИКА. ЧИ ВАРТО ПРИСЛУХАТИСЯ ДО ВСІХ ПОРАД З ІНТЕРНЕТУ

Багато садівників ставляться до дачних справ з великим ентузіазмом. Вони читають розумні журнали і книжки. І звичайно ж, шукають інформацію в Інтернеті.

Коли така людина виявляє в мережі групу однодумців, то із захопленням поринає в обговорення питань які цікавлять її. Ось тут-то вона і стикається з підводними каменями обговорень садово-городніх проблем.

Чи потрібно вірити порадам зовсім незнайомих людей? Якщо перед вами експерт (консультант, садовий майстер, фітопатолог та ін.), зазвичай можна. Ще на форумах зустрічаються учасники, кого ви вже колись читали в місцевій газеті або в квітникарському журналі, де вони були представлені словами типу «відомий колекціонер», «садівник-практик». Але про більшість співрозмовників зазвичай нічого не відомо.

Як же зорієнтуватися? Спосіб тільки один: почитати те, що там написали до вас, і зробити висновки.

 Авторитети

Якщо побродити по різних інтернет-форумах для садоводів, то легко помітити, що фахівців у садових темах не люблять. Цей зануда чомусь ніколи не може ясно сказати, від чого рослина «раптом засохла». І не поспішає намалювати новачкові ландшафтний проект. Він не пропонує простих рішень і скупий на похвалу. Проте по факту найкориснішими виявляються саме ті теми, де беруть участь професіонали (якщо вони дійсно фахівці). Тому що, як тільки у когось виникає погана ідея, він неодмінно роз’яснить, чим загрожує її застосування. За це, правда, його не люблять ще більше, але головне, він застереже вас від помилок.

Інтернет-спілкування з участю «розкручених» колекціонерів та інших відомих практиків може бути дуже різним. Серед них чимало людей, що досягли практично професійного рівня. Відповідно манерою спілкування вони нагадують фахівців — і їх присутність робить обговорення дуже цінним.

 Сигнали тривоги

Якщо «відомий практик» пише так, що отрута так і бризкає з монітора (нехай навіть і не на вашу адресу), — це привід замислитися: а чи підуть на користь поради такої людини?

 «Революціонери»

Є особлива категорія практиків — це «опозиціонери» офіційної науки. Саме вони розбурхують громадськість революційними ідеями: «Копати шкідливо для грунту!», «Обрізка вбиває дерева!» Або «Мандарини може виростити кожен». Як правило, трохи незрозумілу логіку своїх теорій революціонери компенсують емоціями, особливо хльостають через край в барвистих розповідях про безграмотність агрономів, лінощі дачників та інші недосконалості навколишнього світу.

Новачки часто летять на яскраві спалахи «осяянь» таких практиків, як метелики на вогонь. Будьте обережні: якщо ви не зумієте отримати урожай мандаринів, то такий практик тут же доведе як двічі два: ви — ледар і невдаха. І не важливо, що його сад в Криму, а ваш — в під Ковелем, що він постійно живе на дачі, а ви приїжджаєте туди раз в тиждень. Головна причина невдач завжди буде одна — ваші руки, що ростуть не з того місця.

Сигнали тривоги

 «Чемного революціонера» видає одна деталь — він обізнаний буквально у всьому. Менторським тоном він береться вчити всього: кулінарії, правильному вихованню дітей, в’язанню, правопису, зоології та фізики. Рано чи пізно «революціонер» візьметься повчати оточуючих на тему, в якій ви добре розбираєтеся. Тут-то ви і помітите його слабкість. Швидше за все, і в садівництві він ненабагато сильніше.

 Вовк в овечій шкурі

 Якщо обвинувачувальний тон «бунтаря» відлякує багатьох потенційних послідовників, то потрапити на гачок до «ввічливого революціонера» взагалі простіше простого. Ці люди теж пропонують альтернативні рішення, але доказову базу підміняють розповідями про свій величезний досвід. Наприклад, «революціонер» може категорично стверджувати, що він, мовляв п’ятдесят років особисто садить кущі тільки догори ногами і незмінно отримує приголомшливий результат. Коли ви не досягнете успіху з цим способом, він не буде грубо обзивати вас недотепою і лобурем, але ввічливо і гранично ясно натякне саме на це.

Учасники

 Розібравшись з місцевими «авторитетами», зверніть увагу на інших учасників дискусії. Може виявитися, що ось ця симпатична дама, яка сьогодні впевнено дає поради по посадці яблуні, всього рік тому не знала навіть азбучних істин. Зате вона може знати, що цікавого «викинули» в садових магазинах, і завжди щиро рада вашим розповідям і фотографіям.

 Якщо ж вам потрібна ділова порада, зверніть увагу на садівників з досвідом, здоровими судженнями і цікавими фотографіями. Якщо вони проживають у вашому регіоні, то до їхніх думок варто уважно прислухатися! Можливо, ваше інтернет-спілкування навіть перейде в наступну фазу — реальну дружбу і взаємовиручку. І це буде вже зовсім інша історія.


Повернутися
15.05.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…