КУРКА, ГУСКА ЧИ ІНДИК-ТО ВЖЕ ХТО ДО КОГО ЗВИК…

Домашня птиця у присадибному господарстві: яка краще?

Від птиці людина отримує м’ясо, яйця, пір’я, пташиний послід. Птицю можна утримувати як просто неба, так і в загорожі — у приміщеннях. Звичайно, продуктивність набагато вища, якщо вона на волі. Птиця швидко росте і набирає вагу.

Цінним, білковим продуктом є яйця. Упродовж року від однієї несучки отримуємо 200- 250 яєць, від качки — до 150, гуски – 30-50 шт.

Найкраще утримання, коли біля пташників є луки чи вигони, а для гусей та качок найліпше, якщо вони мають якусь водойму. Розташовувати птицю краще в односхилих хлівах з утепленою покрівлею, у стінах, на висоті 30 см від підлоги, роблять вікна. На площі підлоги 1 м2 можна розмістити 3-4 курки, 3 качки, 1 гуску чи індика.

На висоті 20-40 см від підлоги слід зробити лаз, через який випускають птицю на двір. У найтемніших місцях ставлять гнізда — ящики, щоб птиця неслась. Розміри: для курей — З0 X 35 X 35; для гусей та індиків — 60 X 70 X 60; для качок — 40 X 50 X 50. Розрахунок: 1 гніздо для 5 курей чи індичок, на 2 гуски або 3 качки.

У приміщеннях для курей та індиків установлюють ящики з сумішшю піску, глини та деревного попелу.

У приміщенні взимку температура не повинна бути нижчою З-5°С.

Для підстилки використовують солому, тирсу, торф, деревну стружку, періодично посипають їх вапном.

Для отримання пір’я птицю скубуть. Для цього її кладуть на коліна догори ногами, які зв’язують, а правою рукою знімають пір’я з нижньої частини тулуба. Після цього перевертають на живіт і обскубують нижню частину шиї, тримаючи крила лівою рукою. Знімають усе велике, середнє і дрібне пір’я, залишаючи тільки пух. Це не впливає на стан здоров’я птиці та її поведінку.

Не обскубують пір’я на крилах, хвості, верхній частині шиї. Пух знімають після обскубування.

Гусячий пух має особливо цінні властивості: пружність, еластичність, гігроскопічність, теплопровідність. Витривалість виробів з нього 25 років, тим часом курячого пір’я — тільки 8. На міжнародному ринку 1 кг гусячого пуху-пера коштує 50-58 доларів.

 

Кури

Породи: леггорн, плімутрок, род-айленд, нью-гепшир, адлерські срібні, полтавські глинясті, червоні білохвості, Брахмапутра (в штанах).

Найвища несучість у перші 2-3 роки. Відбір: вибракування з неправильним дзьобом, кривим хвостом, горбатою спиною, потворними ногами. Здорові кури весь день рухливі, порпаються у землі, смітті. Ті, що найкраще несуться, линяють пізно восени і швидко. Деякі високопродуктивні несучки починають рано квоктати. Якщо після виведення молодняку вона починає швидко нестися це породна курка. Породні потрібно залишати до чотирьох років.

Півнів відбирають восени. Залишають з яскравим гребенем, блискучим пір’ям. Півень має бути господарем курей — лідером, стежити за стадом, далеко не відводити його від дому, захищати їх. Підходити до корму тоді, коли всі кури вже добре поїдять, а коли знайде черв’ячка, покличе курей поділитися.

 

Для виведення курчат придатні лише запліднені яйця правильної форми з чистою шкаралупою. Брати їх слід з гнізд, де вони лежали не більше 5-6 днів. Збирати і зберігати в сухому місці за температури 5-10°С у вертикальному положенні.

Кращий період для підсаджування березень-травень. Гніздо має бути в тихому, темному приміщенні. Це ящик, на дно якого покласти 5 см дернини, потім шар соломи, в середині вимостити ямку. Підкласти яйця до 20 шт., залежно від величини курки. Поряд з гніздом — корм (зерно, пісок), вода (мокрим дзьобом вона перевертає яйця і цим зволожує їх). Висиджує курчат 20—21 день. У міру вилуплювання курчатам дають підсохнути, забирають і переносять до теплого ящика чи коробки, вистеленої м’якою тканиною. Після закінчення виведення курчат підсаджують до квочки.

Якщо курчат виводять без квочки, слід забезпечити теплим приміщенням за температури в перші 5 днів – 29-30°С, з 6-го по 10-й день – 26-28°С; з 11-го по 20-й – 21-22°С; з 21-го по 30-й – 18-20°С. У перший день курчат годують кукурудзяною крупою і дають чай з ромашки.

З 14-го дня можна давати варену картоплю. Подрібнену крейду, деревне вугілля, річний пісок ставлять окремо в посуд, воду — окремо.

Відгодовування курей на м’ясо з порід плімутрок (мати), корніши (півень) — бройлери.

Крім корму, звичайно, додають щоденно 1-2 г звичайних дріжджів. З 7-10 днів до концентрату додають подрібнену кропиву, люцерну, капусту по 5 г на день.

Дорослим курям такий раціон, у г на добу: зерно 50-70; варена картопля – 50-60; борошно – 40-50; соковиті корми та зелень – 30-50; макуха – 10-15; крейда — 5; сіль — 0,5; кісткове борошно — 2.

Годують не менше трьох разів на добу, даючи і на ніч сухе зерно, вода має бути постійно. Для молодняку найкращі подрібнена кукурудза та пшениця; для дорослих курей, крім того ще додають ячмінь, овес, просо.

Визначають якість яєць — овоскопом (трубка): у свіжого яйця «пуга» (порожнє місце в яйці з тупого кінця) невелика, у старого вона займає третину яйця. Свіже яйце ніби посипане пудрою, несвіже — має блискучу поверхню.

Як визначити якість яєць:?

 

    яйце — туманно-чорне не просвічується, непридатне;

    «пляма» — під шкаралупою видніються чорні грибні плями;

    «красюки» — жовток змішаний з білком;

    «кров’яне кільце” — розвинулися кров’яні судини зародка.

 

Брудні яйця не можна мити водою, а хлорним вапном (5г хлорки на 1 л води).

Зберігання яєць:

    обробляють вазеліном, салом, умокають у підігріту до 120°С соняшникову олію на 5 сек. — термін зберігання 6—8 місяців (пори закриваються);

    яйця кладуть у овес, просо або попіл. Краще, коли вони змащені салом або маслом.

 

Гуси

Гусей, як ніяку іншу птицю, годують пасовищним кормом.

Від однієї гуски можна отримати 6 кг м’яса. Кращий час для підсаджування яєць під гуску для виведення молодняку — кінець березня. Краще висиджує гусенят у тому кублі, де неслася (затемнене, чисте, без запахів, відгороджене від інших гусей), температура для висиджування — не нижче 12°С. Під гуску кладуть 11 — 13 яєць. Висиджує протягом З0 днів (розпочинають вилуплюватися на 27 день). Годувати гуску двічі на день (якщо не сходить — знімають). Якщо до З0 днів з надзьобленого яйця гусенятко не може вийти, потрібно допомогти — обережно звільняти від шкаралупи. Можна підсаджувати яйця і під курку. Можна виводити в інкубаторі. Як тільки гусенята зміцніють, їх разом з гускою випускають на вигул, але в перші дні не на сиру траву, а через 2 тижні їм не страшні ні вода, ні дощ.

У перші 40 днів годують 6-7 разів на день, пізніше — 4 рази. У перші 2-3 дні гусенят годують вареними, покришеними яйцями, перемішаними з великозернистим меленим зерном, грисом та подрібненою травою кропиви чи бобових, тертою морквою. З четвертого дня до раціону можна додавати варену картоплю, буряк, макуху, пісне борошно, крейду. До води додавати марганцевокислий калій. З третьої — четвертої декади дають грубо подрібнене або дрібне зерно, зелень досхочу, черепашки, подрібнені кістки, гравій, вугілля, жаб, жуків різних, черв’яків. З тримісячного віку гусенята мають отримувати не менше 60 г зернового і 1700 г зеленого корму на день.

Відгодівлю розпочинають з серпня, крім випасу – раз-двічі на день по 35 г зерна. В останні 10-15 днів відгодовування – 3-4 рази зерновою сумішшю і не випускати на випас.

Для розведення гусей на кожні 3-4 гуски має бути 1 гусак. Узимку на один день дають 130-160 г зерно-борошнистого корму, 100 — 150 г конюшинового подрібненого сіна, 300—500 г варених коренебульбоплодів.

Дорослу гуску обскубують двічі на рік за сезонної яйцекладки. Перший раз пір’я знімають, коли з’являються ознаки линьки (перша линька починається у віці 10 — 11 тижнів (70-80 днів) і триває два місяці).

Доросла птиця линяє двічі: влітку і восени. Перший раз пір’я знімають, коли з’являються ознаки линьки (це наприкінці травня — на початку червня), вдруге — через 7 — 8 тижнів.

Від однієї голови за одне обскубування одержують до 200 г, а за все життя — до 500 г пуху.

Підскубування гусей, у яких почалася природна линька, не завдає їм шкоди, оскільки старе пір’я замінюється па нове. Не скубуть птицю, у якої не сформувалося оперення, ослаблену та хвору.

Перед обскубуванням птиці дають можливість викупатися, щоб пір’я очистилося від бруду й пилу. В цей день гусей не годують, а води дають досхочу. Перед обскубуванням птицю беруть на руки і проводять кілька разів по пір’їнах черева проти напрямку його росту, видаляючи домішки пилу і водночас перевіряючи цілісність шкіряного покриву.

Обскубують гусей вказівним і великим пальцями правої руки. А щоб не пошкодити шкіру, у пальці беруть невелику кількість пір’я. Тривалість цієї роботи – 13-17 хв. на одну голову.

В окремих годівницях має бути гравій, пісок, крейда. Зерном годувати слід увечері. Приміщення — тепле, напівтемне з вентиляцією. Гнізд — одне на 2 гуски. Величина гнізда: ширина — 50 см, довжина — 75 см, висота – 50-75 см.

 

Гуси ночують на підлозі, тому взимку, щоб було тепліше, його застеляють сухою підстилкою.

Качки

Каченят висиджує качка. Але цю процедуру може виконати звичайна водоналивна грілка. Температурний режим: у перші 1 — 15 днів – 28-30°С, на 6-10-й день – 24-26°С, на 11 — 15-й день – 22°С,а 16—20-й день – 18-20 °С.

Якщо висиджує качка, чужих яєць (курячих чи гусячих) їй підкладати не можна. Кладуть під качку 13-17 яєць. Насиджує усього 27-28 днів. На третій день після виходу з яйця до каченят можна випускати на прогулянку, але не на воду, а на воду — через три тижні.

До двох тижнів каченят годують по 5-8 разів на день, пізніше – 4 — 6. Корм — у вигляді мішанок із знятим молоком чи водою.

Перший раз годують кашею через 2-3 год. після вилуплювання. Потім до каші домішують зелень, риб’ячий жир, сіль, крейду. Відгодовувати розпочинають з 65-70 днів. Основний корм у водоймі, підгодівля 3-4 рази на день.

Готують качок до відкладання яєць з 150 днів. Для цього до корму починають додавати соковиту з концкормами суміш. На ніч краще давати завчасно пророщене зерно. Під час відкладання яєць перебої з кормами недопустимі, графік годування без порушень. На воду несучок випускають не раніше 11 — 12 год., бо яйця будуть втрачені па воді. Приблизний раціон на день: овес — 80 г, ячмінь — 75 г, грис — 60 г, кормові буряки — 40 г, зелень — 60 г, корми тваринного походження — 11 г, подрібнені кістки — 4 г, крейда — 9 г, сіль — 1 г.

Породи качок:

    Пекінська: до 120 яєць, маса 3,5-4 кг. Біла, з кремовим відтінком.

    Сіра українська: швидкоспіла, 120 яєць, маса 3-3,5 кг.

    Чорна білогруда: швидкоспіла.

    Хакі-кемпбел: англійська, коричнева, до 200 яєць, маса 2,5—3 кг.

    Руанська (схожа на дику), французька, 100 яєць, маса 3,5— 4 кг. Голова зеленувата, на шиї біле кільце.

Качка від селезня відрізняється тим, що в селезня у хвості є 4 загнуті пір’їни.

Індики

Батьківщина індиків — Америка. Деякі самці виростають до 1,5 м висоти, масою до 22 кг.

Індики непогано наїдаються на випасах, але їхній раціон бажано забезпечувати білком: знежирене молоко, кисляк, дріжджі, рибне і кісткове борошно, риб’ячий жир. Ось чому взимку до мішанки (вареної) слід додавати сушену люцерну, конюшину, кропиву, моркву. Добре полюбляють цибулю.

Тримати індиків краще окремо від іншої птиці, більше на сонці.

Небезпечною хворобою є ентерогепатит, тому в господарстві завжди має бути трихопол.

Період висиджування індичат 27-28 днів. Після виходу малят з яйця дають йому обсохнути, виймають і збирають у ящик чи кошик, вистелений м’якою теплою тканиною і поміщають у тепле (26-28°С) місце. Коли вилупляться усі індичата, їх підкладають під матір. У цей час можна підкладати й інкубаторні. Одна індичка може водити 25 пташенят. Починаючи з 5-денного віку, їх випускають на вигул, але після того, як з трави зійде роса. Індичка водить молодняк до 6-8 тижнів.

Без індички пташенята зберігаються і ростуть за температури: до 5 днів – 35-33°С, з 6-го по 10-й – 29-27°С, з 11-го по 33-й день – 25-23°С.

У перші дні індичат годують тими ж кормами, що й курчат.

До 30-го дня корм дають 8 разів на добу, в 1-2 місяці – 5-6 раз. Індиченята люблять цибулю. У двомісячному віці під час випасу на луках індиченят можна годувати раз на ніч. У перші дні їдять яйця, пшоно, дерть, молоко, сир, свіжу траву.

Пізніше дають грис, суміш концентратів концкормів. Дорослій птиці на добу потрібно: зерно — 120 г, варена картопля – 100-120 г, борошно – З0 г, трава подрібнена – 60-70 г, крейда, кісткове борошно, сіль.

У хлівах для індиків, як і для курей, які ночують на висоті, роблять навіси, вони люблять залізати на дерева і т.д.

Про здоров’я індиченят слід думати ще до закладання їх в інкубатор. Саджають індичку на гніздо, коли настане 10-годинний світловий день.

Беремо легший ящик, обсипаємо все гніздо попелом, збризкуємо одеколоном проти комах-паразитів і підкладаємо 21-25 яєць. За спостереженнями, якщо яйце кругле і тупоносе, буде індичка, а гостроконічне — індик. Індичку годують досхочу, дають не тільки мішанку, окремо ще й зерно.

Годування індичат: подрібнене варене яйце + зелень, подрібнена ножицями. Воду дають у напувалці, раз на день додають рожевий розчин марганцівки. Дають і поживний чай.

Через тиждень молодняку додають до корму сир, молоко або кисляк, кісткове борошно.

Зелень для індиченят просівається: овес, ячмінь, горох, конюшина.

Коли індиченята завбільшки з половину курки, без побоювання можна випускати на прогулянку. Не давайте чорного хліба, бо буде пронос. Дають вимочений горох, пропущений через м’ясорубку, різні каші.

Коли індиченята величиною з курку — забираються і ночують на вишках висотою 60—70 см від підлоги. Дорослі індики поїдають на городі гусениць, колорадського жука на картоплі, на капусті — гусінь. Люблять кріп, зелену цибулю.


Повернутися
15.05.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…