МОЯ ПОЛІЦІЯ МЕНЕ БЕРЕЖЕ, АБО ПОЛІЦЕЙСЬКЕ НОУ-ХАУ ПО-ТЕРНОПІЛЬСЬКИ

Експеримент зі створення поліцейських станцій у віддалених від райцентрів містечках та селищах, запроваджений на Тернопільщині, дав свої результати, пише Уніан.

Спочатку, коли в період реформування міліції через скорочення кадрів бракувало правоохоронців, виникла ідея зі створення груп швидкого реагування для оперативного виїзду на події.

Згодом вона переросла у створення поліцейських станцій. Це своєрідні райвідділи у великих містечках та селах, в яких працює 8-10 поліцейських. Вони забезпечують патрулювання, виїзди на виклики в прилеглі населені пункти, профілактику наркоманії, працюють над недопущенням незаконної торгівлі підакцизними товарами.

На станціях немає слідчих, експертів, вузькопрофільних фахівців на кшталт кінологів чи вибухотехніків. У всьому решта поліцейські станції фактично виконують функції райвідділу поліції, але безпосередньо на місці.

«Постійна присутність поліцейських забезпечує значно більший ефект, ніж приїзд дільничного з певною періодичністю. Окрім цього, ставку робимо на місцевих. Поліцейському вже не доводиться годину добиратися на роботу, а потім годину – додому, що теж впиває на ефективність їх праці. Раніше ми бачили, що на виклики у віддалені від райцентру селища міліція їхала не так швидко, як нам хотілося. Із запровадженням поліцейських станцій це питання зняте», – каже в. о. начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Олександр Богомол.

Він зізнається, що втілював свою ідею на власний ризик. Про задум спочатку не інформував керівництво, водночас діяв, не виходячи за рамки наданих йому повноважень. Коли ж стало очевидним, що перша поліцейська станція себе виправдала, під час приїзду до Тернополя на урочисту присягу патрульної поліції голови Національної поліції Хатії Деканоідзе, Богомол розповів їй про експеримент.

Завдяки станціям – ефективніша захищеність

Вже через місяць Деканоідзе прибула на відкриття поліцейської станції у Почаєві, при цьому вручила трьом станціям нові автомобілі Renault Duster.

«Ми бачимо успішний приклад співпраці поліції та місцевої територіальної громади. Я сподіваюся, що незабаром такі ж станції з’являться у кожному містечку нашої держави, бо люди повинні почувати себе у безпеці та захищеними», – зазначила тоді Деканоідзе.

Поліцейські станції наразі створюють в об’єднаних територіальних громадах. Саме громада надає відремонтоване приміщення для станції, меблі, оргтехніку, пальне. Поліція ж свого боку забезпечує правоохоронців, спецзасоби, зброю, автомобіль.

Деканоідзе бачить успішний приклад співпраці поліції та місцевої територіальної громади

«Наразі проситимемо в громад забезпечити другий автомобіль, оскільки бачимо, що одного замало. Розраховуємо, що громадам вдасться закупити другий автомобіль для поліцейських станцій за кошти Фонду регіонального розвитку. Також ведемо переговори з консультаційною місією ЄС щодо передачі станціям кількох сучасних автомобілів», – розповів Олександр Богомол.

За його словами, розмір видатків від запровадження станцій не змінився. Поліцейські отримують зарплату в рамках бюджету, який виділений на правоохоронну систему. Фактично, було внесено лише зміни до структури райвідділів, звідки частину працівників перевели на роботу на поліцейські станції.

Доводиться звикати до порядку

Перша станція на Тернопільщині запрацювала 4 березня у селищі Золотий Потік Бучацького району.

В тамтешній об’єднаній громаді, яка налічує 11 тисяч жителів, постійну присутність правоохоронців відчули одразу. Окремі люди вже навіть нарікають на появу поліцейської станції, адже доводиться привчатися до порядку.

«Насамперед нам нарешті вдалося запровадити централізований вивіз сміття. Раніше місцеві вивозили сміття по лісах та посадках. Поліцейські почали за це систематично штрафувати. Люди побачили, що так далі робити не вдасться, почали укладати договори на вивезення сміття. Робимо це уже централізовано. Більше того, взялися і за очистку стихійних сміттєзвалищ», – розповідає голова громади Золотого Потоку Ростислав Кушик.

Створення на Тернопільщині поліцейських станцій ініціював в.о. начальника ГУ НП Богомол

Він також відзначив, що з появою поліцейських молодь переслала «гасати» на автомобілях вулицями селища, раптово «зникли» цигани, які систематично таборували поруч і випрошували в людей харчі, а могли видурити і щось цінніше.

«Спритники-закупівельники, які любили скористатися тим, що старенькі не орієнтуються в цінах на металобрухт або на худобу, уже до нас не зачасчають. Була крадіжка побутової техніки – за добу розкрили. Ми виділили кошти на пальне, то поліцейські навіть вночі виїжджають на патрулювання. Загалом люди задоволені, але є й такі, які ображаються, бо попалися на вивозі сміття в посадку і змушені були платити штраф», – ділиться враженням від роботи місцевої поліцейської станції голова громади.

Загалом на Тернопільщині діє уже 5 поліцейських станцій. До кінця червня заплановано відкрити ще 12.


Повернутися
15.05.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...