ДЕШЕВО, АЛЕ НЕ СЕРДИТО

На здешевшання яких продуктів варто чекати влітку

Після «шокового» зростання цін перед Великоднем нині похід на ринок – одне задоволення. Кілограм огірків, за які перед святами просили 40 гривень, можна придбати за 12-15 грн. Капуста впала в ціні з 22-25 гривень до 7-10 гривень. Помідори, за які перед святами хотіли по 50 гривень, тепер побиті-покоцані випродують по 5-10 гривень. То невже не краще було перед святами поставити адекватні ціни і продати, ніж тепер намагатись зіпхнути покупцям за копійки ту гниль? Кілограм нормальних томатів коштує близько 30 гривень. Утім, навіть такі ціни довго не втримаються – з кожним тижнем падатимуть все більше. Є усі підстави прогнозувати, що цього літа сезонні овочі та фрукти будуть навіть дешевшими, ніж торік, каже “Високому замку» керівник «АПК-інформ: овочі та фрукти» Тетяна Гетьман.

 «Цього року фермери збільшили площі під овочами «борщового набору». Раніше значна частина продукції йшла до Росії, тепер експорт відсутній, і це має позначитись на цінах на внутрішньому ринку, – каже Тетяна Гетьман. – Традиційно ціни на томати починають знижуватись з другої половини травня і аж до серпня-вересня. З середини травня стрімко дешевшають і огірки. Щодо овочів «борщового набору», то на них різко падають ціни приблизно з липня, коли на ринку масово з’являється продукція з нового урожаю».

Торік у травні «зашкалювали» ціни на ріпчасту цибулю – 10-12 гривень. Зараз – 7-8 грн. Продавці пояснювали: такі космічні ціни на плакучу пов’язані з… доларом. Мовляв, раніше значну частину урожаю привозили з Криму, а оскільки той «відпав», доводиться перекривати імпортом. Та, виявляється, це не більше, ніж базарні байки. «Крим ніколи не був основним постачальником цибулі на наш ринок. Найбільші площі під цибулею – у Херсонській та Миколаївській областях. Щодо цін, то їх торік роздули штучно. Урожай спеціально притримували, аби потім продати дорожче. Є компанії, які восени закуповували цибулю по 7-8 гривень за кілограм, а зараз допродують залишки навіть по 5 гривень (гурт). Тобто працюють собі у збиток», – каже Тетяна Гетьман.

Дешевшими цього року обіцяють бути і ягоди. Полуниця з’явилась на ринку рекордно швидко – наприкінці квітня. Уже зараз хороші великі ягоди можна придбати за 35-40 гривень, а тижні за два ціни будуть удвічі нижчими. У розпал сезону полуниця коштуватиме 10-15 гривень. Раніше, ніж торік, мають з’явитись і черешні. На півдні України уже стартував збір першого урожаю.

Однак не лише овочами та фруктами буде щедре літо. Керівник Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко втішив ласунів. За його словами, уже у травні має подешевшати… морозиво. «Сировина для морозива подешевшала. В першу чергу, молоко. З нового молока морозиво буде трошки дешевше», – заявив він. Однак ані виробники, ані інші експерти його оптимізму не підпримали.

«Молоко у цей час традиційно дешевшає, але навряд чи це відчують покупці молочної продукції. Якщо якісь молочні продукти і подешевшають, то хіба що сметана та масло, – каже директор агенції «Інфагро» Василь Вінтоняк. – Можливо, виробники влітку робитимуть якісь акції та знижки, але змінювати прайси навряд чи будуть. Річ у тім, що взимку, коли сировина дорога, підприємства працюють з мінімальною рентабельністю, тож влітку намагаються і заробити, і зробити якомога більше запасів сировини. Щодо морозива, то ціни на літо точно не знижуватимуть, адже саме влітку – найбільший попит на морозиво».

Є хороші новини для любителів сирів. Від нового року в Україні скасували спецмита на тверді сири – це мінус 10%, ще на 1% знизили митну ставку в рамках Зони вільної торгівлі з ЄС. Якщо курс гривні буде стабільним, пропозиція європейських сирів на нашому ринку зросте, і це змусить вітчизняних виробників коригувати свої ціни. «Поки що ми не відчули суттєвого напливу європейських сирів на наш ринок, оскільки через можливі стрибки курсу імпортери боялися завозити товар. Але якщо курс буде стабільним, то імпорт сиру поступово зростатиме. А у ЄС великий вибір дешевих сирів – дешевших, ніж в Україні, – каже Василь Вінтоняк. – На сьогодні імпорт сиру дуже незначний. Якщо загалом споживаємо в місяць до восьми тисяч тонн сирів та сирних продуктів, то на імпорт припадає не більше 200 тонн. Гадаю, великий вибір імпортних сирів у нас з’явиться не раніше, ніж за рік-два. І то за умови, що не буде якихось економічних катаклізмів».


Повернутися
15.05.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...