У БУЧАЧІ БУДУТЬ ДНІ ПІНЗЕЛЯ

3-5 червня проведуть "Дні Пінзеля" в Бучачі на Тернопільщині. У ці дні відкриють доступ до всіх архітектурних пам’яток та музеїв Бучача., покажуть, як жив Пінзель, а наприкінці кожного дня влаштовуватимуть концерти в церкві.

— Місто Бучач дуже багате на історичні, архітектурні пам’ятки. Тут проживали та творили багато відомих людей. Серед них скульптор Іоан Георг Пінзель, галицький скульптор середини 18 століття, представник пізнього бароко і рококо. В наш час цікавість до його творчості була піднята  завдяки Б.Г.Возницькому.  Після потужної виставки у  Луврі, як справедливо стверджує Тарас Возняк, популяризація творчості знаменитого скульптора спала. Саме тому, починаючи з 2016 року в Бучачі на початку червня вирішено проводити “Дні Пінзеля“, — розповідає «Добі» координатор проекту Олег Гребеньовський.

Таким чином ініціатори проведення "Днів Пінзеля" хочуть привернути увагу до мистецької спадщини, поширити інформацію про творчість Йогана Георга Пінзеля. Показати людям де, в яких умовах творив скульптор. 

Під час проведення днів відкриють доступ до всіх архітектурних пам’яток та музеїв Бучача. Кожного дня будуть спеціальні екскурсійні рейси автобусів в село Рукомиш до фігури Св.Онуфрія.  

— До нас запрошуємо науковців, мистецтвознавців та людей, які цікавляться скульптурою, мистецькими пам’ятками, творчістю Пінзеля, щоб вони поділилися інформацією, своїми знаннями. Крім того кожний день буде завершуватися камерним концертом у костелі Успіння Богородиці серед скульптур Пінзеля, — каже Олег Гребеньовський.


Повернутися
15.05.2016
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.