ДИЗАЙНЕРИ РОЗРОБИЛИ БУДИНОК З КАРТОНУ, ЯКИЙ ПРОСТОЇТЬ 100 РОКІВ

Група дизайнерів, що об'єдналася під назвою Fiction Factory, створила екологічний будинок Wikkelhouse, який повністю підлягає переробці і може бути встановлений в будь-якій місцевості, інформує Superdom.ua.

Дизайнери з Амстердама розробили модульну конструкцію з картонних деталей, яку можна зібрати протягом одного дня і використовувати в якості офісу, будинку або майстерні. Конструкція збирається з окремих модулів шириною 4,6 м. і довжиною 1,2 м. Відповідно, будинок має задану ширину трохи більше 4 метрів, а довжина може варіюватися в залежності від потреб господарів.

Кожна секція виконана з 24 шарів картону, з'єднаних екобезпечним клеєм. Зовні конструкція захищена водонепроникною дихаючої плівкою і деревом. Усередині стіни покриті шаром фанери з приємним природним малюнком. Через легкість всіх складових, будинок не вимагає фундаменту, що здешевлює будівництво і полегшує процес складання. При необхідності споруду можна швидко демонтувати і перевезти на нове місце.

Розробники стверджують, що такий будинок прослужить господарям 100 років. Однак, як і в будівлях з будь-яких інших матеріалів, захисну плівку доведеться міняти кожних 30-50 років.


Повернутися
09.05.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...