БІДНА ТА ДЕРЖАВА, ДЕ БІДНІ ЧИНОВНИКИ…

Із Дня праці – першого травня 2016 року вступає у дію новий Закон «Про державну службу», який сприятиме приходу до управління в державі людей, які б мали будувати процвітаючу країну.

Низька зарплата – стимул для корупції?

На першому засіданні нового складу уряду були погоджені призначення нового очільника ПАТ «Українська залізниця» та керівника державної компанії «Укрпошта». Оголошуючи результати кадрового конкурсу тиждень перед тим, тодішній міністр економічного розвитку Айварас Абромавичус повідомив про зарплати новопризначених управлінців. «Зарплата керівника в «Укрзалізниці» може сягати до 1,5 мільйона доларів на рік. 25% від цього – фіксована заробітна плата, інше – якщо результати будуть», – сказав міністр.

Такі «космічні» суми у зарплатних стрічках керівників державних підприємств не є новинкою – керівник «Укргазвидобування» Олег Прохоренко заробляє 398 тис. грн. на місяць з врахуванням премій та бонусів. Але такі зарплати, пише «Високий замок», – це виняток з правил. Декларації доходів державних чиновників за 2015 рік продемонстрували, що державою у нас управляють люди за доволі скромну, якщо не сказати символічну, винагороду. При цьому спокуси у них неабиякі, підписувати доводиться документи, де фігурують суми з багатьма нулями. Для прикладу, згідно з даними видання «Економічна правда», керівник Укравтодору, через підпис якого щороку проходять мільярди гривень, отримує щомісяця 6391 гривню. Не дивно, що у нас такі дороги.

Чому люди, які оперують мільярдами, погоджуються працювати «за копійки»? Очевидно, бачать іншу вигоду від посади. Нещодавно співробітники Служби безпеки України викрили корупційну схему, організовану посадовцями ДП «Укрпошта». Серед підозрюваних: два керівники регіональних та глава однієї з центральних дирекцій. Збиток, завданий їхньою діяльністю, – понад 20 мільйонів гривень.

На думку вже згаданого Олега Прохоренка, там, де існують комерційні відносини, питання оплати повинен регулювати ринок, і неважливо – державний це сектор чи приватний. Інакше зловживання неминучі.

Згідно з даними рейтингу роботи районів, який проводить Львівська обласна державна адміністрація, Пустомитівський район займає перше місце за результатами роботи у березні. Обсяг доходів бюджету на одного мешканця в районі – 539,4 грн. Це один з найвищих показників. У цьому районі працює ТзОВ СП «Росан-Пак», ТзОВ «Барком», ПП «Оліяр». Станом на 1 січня 2016 року в районі не було заборгованості з заробітної плати. Голова районної державної адміністрації Володимир Говенко за 2015 рік отримав зарплати 84 695 гривень (згідно з декларацією). Тобто на місяць його дохід становив 7057 грн. (з цієї суми ще потрібно вирахувати податки).

Згідно з декларацією про доходи голови Львівської ОДА Олега Синютки, у 2015 році йому нарахували 110 609 грн. заробітної плати (за місяць у середньому 9217 грн.). Львівському міському голові Андрію Садовому у 2015 році нарахували 107 322 грн. (за місяць у середньому 8943 грн.).

Начальник Головного управління Державної фінансової служби у Львівській області Ігор Кондро – 69129 (у середньому 5760 грн. на місяць).

Наприкінці 2015 року Кабінет Міністрів України, намагаючись вирішити проблему з виплатами індексацій чиновникам та бюджетникам, збільшив у середньому на 25% оклади. Однак навіть це не наблизило заробітки чиновників до середньостатистичних по області – 3300 грн. Наприклад, у Львівській обласній державній адміністрації посадовий оклад головного спеціаліста – 1723 грн., начальника відділу – 1814 грн., начальника управління – 2193 грн.

 У державні наймити черга не стоїть

У районних державних адміністраціях Львівщини нині є вакантними 90 посад, з них 14 – голови або заступники голів РДА. Наприкінці минулого року у Львівській ОДА було створено конкурсну комісію для відбору на відкритих конкурсах голів РДА та керівників департаментів ОДА. Однак кадрового буму це не викликало. На деякі посади керівників департаментів конкурс оголошували кілька разів, і вони досі є вакантними.

За словами керівника з персоналу групи компаній T.B. Fruit Зоряни Бабич, яка є членом згаданої конкурсної комісії, участь у конкурсі здебільшого беруть колишні або нинішні працівники органів державної влади або ж непрацюючі. «Рідко трапляється, що документи подає людина з бізнесу. Бракує якісних кадрів. Іноді на посаду, наприклад, голови районної державної адміністрації подається лише одна людина. Буває, звичайно, і більше претендентів, але їх рівень не відповідає рівню цієї посади», – каже пані Зоряна.

Вона переконана, що основна причина такої невтішної картини – низький рівень заробітної плати при високому рівні відповідальності: «Аналізувала ситуацію по інших державних органах, які зараз є популярними, наприклад, НАБУ: на посаду голови – 50 кандидатів, на посади 100 детективів подалося понад 2000 осіб. Є з кого обирати. Однак їхня заробітна плата – 30 000 гривень! Ця заробітна плата у разів 5 більша, ніж заробітна плата заступника голови облдержадміністрації». «Фахова людина, яка орієнтується у рівні заробітної плати в бізнесі, не піде працювати в державну службу з величезним рівнем відповідальності за нижчу зарплату, ніж пропонують на ринку», – зазначає Зоряна Бабич.

Зарплату підняли усім

Реальне оновлення чиновницького складу і притік свіжої крові має забезпечити новий Закон «Про державну службу». Однак фінансова частина цього закону вступатиме в дію поступово. Перше збільшення заробітної плати очікується з першого травня. Постанову, яка визначає розміри цієї заробітної плати, Кабінет Міністрів України прийняв 6 квітня 2016 року.

На перший погляд, зарплати повинні суттєво зрости. Однак новий закон змінює підходи до нарахування заробітної платні. Якщо досі 70% нарахованої платні держслужбовця становили різноманітні надбавки та премії і лише 30% – ставка, то тепер таке співвідношення змінюється з точністю до навпаки. Раніше навіть найбільш недолугий чиновник зі стажем у підсумку отримував більшу зарплату, аніж новий, активний працівник, але без досвіду державної служби.

Уряд потурбувався і про вчителів: прийняв постанову «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Ставки заробітної плати вчителів, вихователів, викладачів, залежно від кваліфікаційної категорії за 9, 10, 11 та 12 тарифними розрядами становитимуть 2050 гривень, 2157 гривень, 2334 гривні та 2512 гривень відповідно. Але є одне «але»: усі ці підвищення відбуватимуться в межах уже затвердженого фонду оплати праці: яку суму на рік виділили, ту і будуть використовувати.

Для того, щоб мати гроші на зарплати вчителям та лікарям, треба мати добрих управлінців, рішення яких будуть приносити користь державі і гроші у державний бюджет. Свого часу це зрозуміла Грузія. Поступово це «доходить» і до нас: новим патрульним поліцейським одразу встановили гідну зарплату, про зарплати детективів уже йшлося вище.

Звісно, високі зарплати – не панацея від корупції, завжди знайдуться нечисті на руку. Але гідна оплата створює конкуренцію серед кандидатів на ринку праці державних службовців. А конкуренція, як відомо, це рушій прогресу.

 


Повернутися
09.05.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...