ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №66

Чи ви задумувалися колись про те, як жилося б Ісусу, якби він був нашим із вами сучасником? Хтось сказав би, що його б знову розіп’яли. Ще хтось — що він був би медійним персонажем зі своїм агентом, адвокатом і тисячами фоловерів в інтернеті, а дванадцять апостолів працювали б як його рекламний відділ.  Ще хтось говорить: «Якби Спаситель жив сьогодні, я би покинув усе і пішов слідом за ним». Невже в часи Ісуса Христа було легше повірити у Сина Божого, ніж сьогодні? … Виклики, спокуси і людські слабості насправді нічим не відрізняють  від сьогоднішніх, — вони ті ж самі, як і понад дві тисячі років тому…   Якщо Ісус воскрес, тобто живий, тоді хто ж може нас із ним розділити? Хто ж може позбавити нас його Любові, яка подолала ненависть і перемогла смерть?

День Воскресіння Христового, що приходить до нас з кожною новою весною —  це свято Віри та Любові. Любові, яка здатна перемогти все.

 Своїм воскресінням Христос  воскресив надію в наших серцях. Найбільші труднощі, найважчі біди, які випадають на нашу долю, можуть і будуть переможені! Це особливо важливо пам'ятати в часи важких випробувань.
 Нині, у час наближення найсвітлішого, найбільшого християнського свята , нехай Великодня радість осяє Україну, кожен дім і оселю, зігріє теплом любові наші серця і душі.

 Христос Воскрес! Воскресне Україна!


Повернутися
29.04.2016
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.