ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №66

Чи ви задумувалися колись про те, як жилося б Ісусу, якби він був нашим із вами сучасником? Хтось сказав би, що його б знову розіп’яли. Ще хтось — що він був би медійним персонажем зі своїм агентом, адвокатом і тисячами фоловерів в інтернеті, а дванадцять апостолів працювали б як його рекламний відділ.  Ще хтось говорить: «Якби Спаситель жив сьогодні, я би покинув усе і пішов слідом за ним». Невже в часи Ісуса Христа було легше повірити у Сина Божого, ніж сьогодні? … Виклики, спокуси і людські слабості насправді нічим не відрізняють  від сьогоднішніх, — вони ті ж самі, як і понад дві тисячі років тому…   Якщо Ісус воскрес, тобто живий, тоді хто ж може нас із ним розділити? Хто ж може позбавити нас його Любові, яка подолала ненависть і перемогла смерть?

День Воскресіння Христового, що приходить до нас з кожною новою весною —  це свято Віри та Любові. Любові, яка здатна перемогти все.

 Своїм воскресінням Христос  воскресив надію в наших серцях. Найбільші труднощі, найважчі біди, які випадають на нашу долю, можуть і будуть переможені! Це особливо важливо пам'ятати в часи важких випробувань.
 Нині, у час наближення найсвітлішого, найбільшого християнського свята , нехай Великодня радість осяє Україну, кожен дім і оселю, зігріє теплом любові наші серця і душі.

 Христос Воскрес! Воскресне Україна!


Повернутися
29.04.2016
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…