ЧИ МОЖНА САДИТИ РІЗНІ СОРТИ ПОЛУНИЦІ ПОРУЧ?

Садова полуниця – рослина яка самозапилюється. Таким чином культура садової полуниці може успішно плодоносити в монокультурі, чи інакше кажучи при посадці одного сорту. Відомо, що при перехресному запиленні якість ягід і врожайність помітно підвищується, тому, рекомендується висаджувати як мінімум два сорти.

Зазвичай, садову полуницю розмножують вегетативно — вусами. При такому способі розмноження дітки повністю переймають властивості маточних рослин.

При виведенні нових сортів селікціонери (зазвичай це науковці) використовують властивості перезапилення одного сорту іншим, при цьому вони з насіння вирощують нові рослини (які якраз і не повторюють ознаки батьківської рослини) і відбирають протягом багатьох років кращі рослини з потрібними признаками. Таким чином створюються нові сорти. Але ви ж не селекціонери і не вирощуєте садову полуницю з насіння, тому заспокойтеся, ні яке перезапилення не вплине на чистоту сорту ваших насаджень.

Погіршення стану рослин полуниці відбувається з часом через виснаження землі і старіння самих рослин, тому, плантацію садової полуниці рекомендують постійно оновлювати, не рідше 1 разу на 3-4 роки.


Повернутися
22.04.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…