ЧИ МОЖНА САДИТИ РІЗНІ СОРТИ ПОЛУНИЦІ ПОРУЧ?

Садова полуниця – рослина яка самозапилюється. Таким чином культура садової полуниці може успішно плодоносити в монокультурі, чи інакше кажучи при посадці одного сорту. Відомо, що при перехресному запиленні якість ягід і врожайність помітно підвищується, тому, рекомендується висаджувати як мінімум два сорти.

Зазвичай, садову полуницю розмножують вегетативно — вусами. При такому способі розмноження дітки повністю переймають властивості маточних рослин.

При виведенні нових сортів селікціонери (зазвичай це науковці) використовують властивості перезапилення одного сорту іншим, при цьому вони з насіння вирощують нові рослини (які якраз і не повторюють ознаки батьківської рослини) і відбирають протягом багатьох років кращі рослини з потрібними признаками. Таким чином створюються нові сорти. Але ви ж не селекціонери і не вирощуєте садову полуницю з насіння, тому заспокойтеся, ні яке перезапилення не вплине на чистоту сорту ваших насаджень.

Погіршення стану рослин полуниці відбувається з часом через виснаження землі і старіння самих рослин, тому, плантацію садової полуниці рекомендують постійно оновлювати, не рідше 1 разу на 3-4 роки.

← Повернутися

Останні новини

«Медові історії» Олесі Токарь з Чорткова

«Смачна» справа: подружжя з Деренівки вирощує мікрозелень та їстівні квіти

Леся Кізюк із Бучаччини займається оригінальною «флористикою» в Америці

Погода

Погода у Тернополі

Gismeteo

Погода на 2 тижні

Колонка
Андрія Закревського

Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно. Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити), відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і — що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня — звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, — начувайся, бо тепер наша черга...

Колонка Андрія Закревського