ЛІКУВАЛЬНИЙ… ВУЛИК!

Біля Тернополя з’явився «Веселий трутень»

 Для тих тернополян, кому бракує спокою, пропонують спробувати нові відчуття у вулику-лежанці “Веселий трутень”. Пропонує таку послугу біля Тернополя відомий краєзнавець Тарас Циклиняк.

Знаходиться вулик-лежанка у с.Петриків (біля Тернополя). Послуги надаватимуться із 20 квітня. Вартість – 15 грн/год для дітей (до 15р) та 30грн/год для дорослих. Тел. 067 148 12 51. (Джерело: зі сторінки “Мій давній Тарнополь” та блогу)

Вулик — житло бджіл й основний інструмент пасічника. Надійно захищає бджолине гніздо від холоду й різких змін температури і вологості повітря. Має достатній об’єм для розвитку сім’ї й розміщення запасів корму й хорошу вентиляцію. Виготовляють вулики з пінопласту, дерева, соломи чи інших теплих і пористих матеріалів. Успіх пасічництва цілком залежить від того, наскільки вулик сприяє розвитку сім’ї й прояву її продуктивних якостей, а також від зручності у роботі.

ЧОМУ ЛІКУВАЛЬНИЙ?

 Бджолині продукти корисні для здоров’я людини. У даному випадку вулик використовується, як лежанка. Лікувальний ефект досягається завдяки безпосередній близькості до бджолосім’ї та її впливу на Ваш організм.

ЩО ТАКЕ БДЖОЛОТЕРАПІЯ?

 Бджолотерапія – це близький контакт пацієнта та бджолиної сім’ї, яка знаходиться у вулику. Лікування бджолами було відомо дуже давно, але наукове обґрунтування бджолотерапія отримала лише на початку 21 століття.

 ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО?

 Ні. Лежанка облаштована таким чином, що прямого контакту із бжолами пацієнт не матиме.

 Фактори, які впливають на лікувальні властивості вуликів-лежанок:

    Мікро-вібрації, які виникають під час роботи бджіл у вулику. Незвичний лікувальний вібромасаж.

    Температура, така ж як і температура тіла людини в межах 37 градусів, яку підтримують бджоли у вулику.

    Ароматичні виділення від бджолиних продуктів з бджолиного гнізда (квітковий мед, нектар, прополіс, перга, віск). Інгаляції цим повітрям благочинно впливають на підтримування в здоровому стані серцево – судинної, дихальної системи, системи травлення.

    Біополе бджіл, яке набагато перевищує біополе людини. Взаємодія біополя людини. Взаємодія біополя людини та бджіл у вулику – лежанці вирівнює та збагачує біополе людини.

    Акустика у вулику – лежанці – це монотонний гул, який утворює бджолина сім’я. Знімає втому, благочинно діє на психоемоційний статус людини


Повернутися
22.04.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...