«ПРОЇДАЄМО» ПІВ ЗАРПЛАТИ… А ДРУГУ ПОЛОВИНУ — ПЛАТИМО ЗА КОМПОСЛУГИ!

 Населення України витрачає понад 50% свого доходу на продукти харчування і оплату комунальних послуг. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики, передає UBR.

Як зазначається, в цілому з 2010 року структура витрат українців практично не змінилася. Однак, за підсумками 2015 року, зросла частка витрат на житлово-комунальні послуги (з 12,3% до 14,8%), на охорону здоров'я (з 4,9% до 5,3%), а також на готелі та ресторани (з 2,5% до 2,6%).

 В той же час, громадяни стали менше витрачати коштів на алкоголь і тютюнові вироби (з 7,8% до 7,1%), одяг і взуття (з 5,3% до 4,9%), побутову техніку (З 4,1% до 3,9%), транспорт (з 11,1% до 10,4%), а також на відпочинок і культуру (з 4,3% до 3,7%).

Нагадаємо, уже екс прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк пообіцяв підвищити мінімальну заробітну платню на 60% з 1 травня. Загалом соціальні стандарти в Україні планують підняти на 12%.


Повернутися
22.04.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...