ПАКУЄМО ВАЛІЗИ, ДЕ НЕ ПРОСЯТЬ ВІЗИ?..

Що означає «візова лібералізація» і чому не всі зможуть їздити в Європу без віз?

Пряник від Єврокомісії у Брюсселі і батіг від єврокомісара у Києві. Єврокомісія скасовує візи і посилює тиск

За найоптимістичнішим сценарієм, вже у липні, найпізніше у серпні – українці зможуть їздити в Європу без віз. Питання вийшло на фінішну пряму після заяви комісара ЄС з міграції та внутрішніх справ Дімітріса Аврамопулоса – Єврокомісія запропонувала внести Україну у список країн із безвізовим режимом.

Якщо слова Аврамопулоса виглядали пряником, то послання від комісара з питань розширення і європейської політики сусідства Йоганнеса Гана, візит якого в Києві збігся із оголошенням Європейською комісією законодавчої ініціативи про скасування українцям віз для короткотермінових поїздок в ЄС – вже більше схожі на батіг, пише nk.org.ua 

Чим швидше уряд і парламент України просуватиметься у реформах, тим більше допомоги зможе надати ЄС. А безвізовий режим – це визнання лише перших кроків у процесі реформ.

Послання сьогодні – чим сильніше країна реформується, тим більше Європейський союз та міжнародне співтовариство може підтримувати Україну

«Послання сьогодні – чим сильніше країна реформується, тим більше Європейський союз та міжнародне співтовариство може підтримувати Україну. Зазвичай уряд має 100 днів пільгового періоду, але у випадку України це мають бути 100 днів конкретних кроків і роботи. Уряд має працювати спільно з Верховною Радою і показати всю серйозність намірів проводити реформи», – заявив Ган.

Фінішна пряма

Україна має показати конкретні приклади та дорожню карту реформ на найближчому саміті Україна-ЄС, зауважив єврокомісар. Він відбудеться 19 травня у Брюсселі. І Києву варто серйозно готуватися.

У цей час у Європейському союзі – вже на іншому рівні – узгоджуватиметься питання лібералізації візового режиму.

Після законодавчої ініціативи з боку Європейської комісії, рішення мають затвердити дві установи. Європейський парламент та Рада Європейського союзу.

Європейський парламент не стане гальмувати зі своєю позицією – так в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив євродепутат, голова комітету парламентської співпраці між Україною та ЄС Андрій Пленкович.

«Європейський парламент не буде інституцією, яка уповільнить лібералізацію візового режиму для українських громадян, яку вони заслужили», – зауважив він.

У Раді ЄС – за інформацією джерел Радіо Свобода у Брюсселі – робоча група із дипломатів збереться обговорити українське питання 11 травня. Якщо серйозних заперечень не буде, остаточно рішення ухвалять до літніх канікул.

Поїздки короткі, а працювати – не можна

Керівник громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко застерігає, що на перших порах і Україна, і Європа можуть зіткнутися з непорозуміннями на кордонах.

Бракує інформаційної кампанії по роз’ясненню, що таке безвізовий режим, що лише власники біометричних паспортів можуть ним скористатися

«Дуже бракує сьогодні інформаційної кампанії по роз’ясненню, що таке безвізовий режим, що лише власники біометричних паспортів можуть ним скористатися, бракує інформації, що безвізовий режим не дає права на роботу», – вважає експерт.

«Не дивлячись на те, що українці не повинні будуть іти за візами до консульств, на кордоні теоретично можуть виникнути питання підтвердження мети візиту», – додає Ірина Сушко. А тривалість поїздок не може разом перевищувати 90 днів протягом півроку.

За досвідом експертів, із цим правилом, що діє вже багато років, люди досі не розібралися. «Коли робимо моніторинг, на сотню людей лише одна особа розуміла різницю між періодом перебування і терміном дії візи», – зауважує Сушко.

Правила прості, але суворі

Якщо підсумувати – має бути біометричний паспорт, на кордоні треба бути готовим надати підтвердження мети поїздки, працювати не можна, а загалом перебувати в Європі не можна довше 90 днів протягом 180.

Правила прості, але їхнє масове порушення може стати причиною скасування безвізового режиму, попереджають експерти. Ще однією причиною, через яку відносини України та ЄС можуть погіршитися – відсутність реформ та боротьби з корупцією.

Прямо комісар Йоганнес Ган про це так і не заявив, але натякнув – іншого вибору в України немає.


Повернутися
22.04.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...