ТРАЛІ-ВАЛІ, ФЕСТИВАЛІ

Тернопільщина — фестивальний рай!

Свята замків та фортець запроваджують цього року на Тернопільщині, щоб привабити більше туристів. А принагідно – привернути увагу до пам’яток старовини, які поступово руйнуються.

Водночас нові імпульси отримають вже діючі фестивалі. Їх вирішили зробити більш самобутніми, щоб кожен мав якусь свою істотну відмінність.

Загалом на Тернопільщині, пише tenews.te.ua, проводять 37 фестивалів. У зв’язку з АТО чимало з них в останні роки змінили свій формат.

«Ми намагалися відійти від гастрономічної складової, а більше звертали увагу на пісню, на слово, на молитву», – розповідає начальник обласного управління культури Григорій Шергей.

Він додає, що найбільше гостей збирають фестивалі, які прив’язані до конкретних дат, особистостей або пов’язані із родзинками певної місцевості. Деякі райони досі не знайшли такої родзинки і все ще перебувають у пошуку.

«В цьому контексті відрадно, що у Бучачі згадали про талановитого скульптора Георгія Пінзеля, який творив у їхньому місті, і вирішили пов’язати фестини з його постаттю. У них був фестиваль багатодітних родин, згодом – духової музики, але от з Пінзелем – це попадання в десятку. Камерна музика, скульптура, приїзд митців і науковців – це обіцяє бути цікавим», – переконаний Григорій Шергей.

Водночас додаткового напливу туристів в області очікують завдяки запровадженню свят замків та фортифікаційних споруд. В рамках святкувань окрім культурної чи розважальної програми заплановано прибирання територій, а також укріплення аварійних елементів старовинних споруд. При цьому в управління культури налаштовують організаторів, щоб кожне з свят відрізнялося від іншого.

«За доручення голови ОДА загалом цього року відбудеться 12 таких свят під егідою облдержадміністрації. При цьому для нас важливо – не плодити заходи-клони. Бо не складно поставити сцену, запросити виконавців. Ми ж хочемо, щоб кожен замок мав не просто свій фестиваль, а власну родзинку. Скажімо, у Теребовлі щороку проводять фест «Забави у княжому місті». На горі на фоні замку – сцена, звучать народні та авторські пісні. Це все гарно, але переїхати у Кременець – і ми матимемо аналогічний захід», – зауважує начальник управління.

Аби людям було цікаво відвідувати усі фестивалі, каже він, прийнято рішення подекуди змінити акценти і додати нових штрихів вже діючим фестивалям.  Зокрема у Теребовлі замість «ЗАБАВ у місті» – зосередитися власне на «КНЯЖИХ забавах». Є задум під час «Княжих забав у Теребовлі» відтворити княжу добу в костюмі, поезії, музиці, у стравах і посуді. На перспективу розглядається ідея проводити в рамках фестивалю конкурс краси «Княжна України».

У Вишнівці, де традиційно проводиться пісенний фестиваль «Байда», планується зробити акцент на паркове мистецтво. Адже там окрім палацу 18 століття є парк, який після належного впорядкування може стати місцем, де фахівці з ландшафтного дизайну зможуть обмінюватимуться досвідом та новинками.

Серед руїн замку у Кременеці на горі Бона пропонується влаштовувати  фаєр-шоу  або лазерне шоу, яке би можна було спостерігати як безпосередньо посеред стародавніх мурів, так і з самого міста.

 

У Шумську на фестивалі цього року вперше представлять артефакти, які були виявлені поблизу археологами під час розкопок.

«У програму охорони культурної спадщини ми включили відновлення розкопок на Даниловій горі у Шумському районі. Ми знаємо, що був Данилів-град, але де саме – досі невідомо.  Є ідея в рамках фестивалю у Шумську зосередитися на археологічній складовій: проводити наукові конференції для археологів, які б супроводжували щоразу нові виставка артефактів, виявлених в регіоні за попередній рік», – розповів про задум Григорій Шергей.

При цьому він висловив сподівання, що багатьом буде цікаво стежити за розвитком археології і дивитися, що знаходять на Тернопільщині чи в сусідніх областях.

«Розраховуємо, що свою родзинку матиме кожне свято замку: від змагань чи показових виступів до виставки, наприклад, породистих коней. Головне – щоб фестивалі не були подібні один на одного. І тоді людям буде цікаво їхати у кожен замок», – вважає начальник управління.

Найродзинковіші фестивалі, які цьогоріч проведуть на Тернопільщині

8 травня. Козацький фестиваль з нагоди відкриття туристичного сезону, свято Збаразького замку (м. Збараж). Виступи мистецьких колективів. Вареник-фест та капусняк-фест.

14-15 травня. Всеукраїнський фестиваль духовної музики «Аве Марія». Виступи кращих колективів України у церквах Кременця усіх конфесій.

11-12 червня. Фестиваль «Тернопільські обереги» (Тернопіль). Цьогоріч присвячений весіллю. Відтворять найцікавіші весільні обряди різних регіонів. В рамках заходу – фестиваль автентичного танцю «Полька тернопільська».

19-20 червня. Фестиваль «Братина» (с. Стіжок Шумського району). Окрім традиційних виступів виконавців з різних регіонів України цьогоріч вперше буде влаштовано виставку артефактів, знайдених археологами. Традиційно гості фестивалю відвідують музей штабу УПА під відкритим небом, розташований поруч у лісі біля с. Антонівці.

3 липня. «Забави у княжому місті» (Теребовля, Замкова гора). Цьогоріч місто проводитиме фестиваль у статусі найбільшої об’єднаної громади Тернопільщини. Збільшення фінансового ресурсу обіцяє підвищити видовищність заходу.

7-10 липня. «Файне Місто» (Тернопільський аеропорт). Міжнародний музичний фестиваль. 5 сцен, рок, фолк, поп, денс-музика, альтернатива (список виконавців – на сайті фестивалю). Наметове містечко. На закритті – пряма трансляція фіналу чемпіонату Європи з футболу.

16-17 липня. «На хвилях Серету» (с. Залізці Зборівського району). Окрім виступів музичних колективів гостей чекають різноманітні страви з риби та частування рибною юшкою.

7 серпня. «Дзвони Лемківщини» (Монастириська, урочище Бичова). До традиційних виступів лемківських колективів цьогоріч додасться майстер-клас від різьбярів та виставка різьблених скульптур з метою відродження різьбярських традицій, якими славився район.

3-4 вересня. «Дзвони Лисоні» (передмістя Бережан, гора Лисоня).  Цьогоріч фестиваль присвяченій 100-річчю бою Українських січових стрільців на горі Лисоня. В рамках фесту відбудеться масштабна реконструкція битви за участю багатьох клубів реконструкторів. Також заплановані презентація видання пісень Січових стрільців, фестиваль патріотичної пісні, таборування молодіжних організацій.

11 вересня. Фестиваль «У Борщівському краю цвітуть вишиванки» та фестиваль борщу «Борщ’їв» (м. Борщів). Культурно-мистецька програма. Виставка-продаж вишиванок. Приготування та частування гостей фестивалю борщем.

14 жовтня. Фестиваль козацької пісні «Байда» (смт. Вишнівець, Збаразький район). Святкування 500-річчя з дня  народження Дмитра (Байди) Вишнівецького. Художній пленер, виставка робіт художників.

7-12 листопада. Фестиваль-конкурс молодих трубачів ім. М. Старовецького (Тернопіль). Змагання кращих трубачів України та закордону. Переможці отримують інструменти відомих брендів, які забезпечують спонсори з української діаспори.


Повернутися
22.04.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.