ІВАН МАРЧУК: «МОЇХ КАРТИН НЕМА ХІБА ЩО В АНТАРКТИДІ»

Тернополянам пощастило: з 15 квітня в арт-галереї, що на вулиці Сагайдачного, можна відвідати виставку картин нашого земляка, Івана Марчука, художника, який за оцінкою британського часопису «The Daily Telegraph» увійшов до списку ста геніїв сучасності. У доробку майстра більше 5 000 картин. Частину з них – а саме 64 полотна -можна оглянути в рамках виставки «Генотип вольності».

«Така виставка аж зафайна для Тернополя, - з ноткою гіркоти в голосі розповідає художник. -Україна народжує найбільше талантів на квадратний метр, але вона їх не пестить, і вони або в'януть, або повертаються в землю, або спиваються. Ця країна за все моє життя не зробила для мене нічогісінько ані на копійку.  Мені навіть не дали майстерні протягом всього життя. У мене були мери, у мене були президенти, месії наші на п’ятому поверсі в тісній майстерні, ледве піднімалися туди. І всі обіцяли дати відповідні умови. І ніхто так і не дав… І в таких умовах я мусив бути за бортом, коли 20 років не приймали, не виставляли, не нагороджували, не випускали. Я стратив багато часу, було багато депресій, і все одно мені прийшлося працювати, бо я повинен був себе якось проявити. Я є затятий, а без цього неможливо досягти вершини…

Іван Марчук винайшов власну оригінальну техніку, якій придумав назву «пльонтанізм» (від галицького діалектизму «пльонтати» ‒ плести, переплітати). Вона полягає у балансуванні на межі рукотворного і технологічного накладання мазка, й через складність й філігранність виконання практично не підлягає повторенню.

«Я не знаю, що то натхнення, щастя, то люди придумали його. Я просто раб, прикутий до мольберта. То моя карма, то моя доля. І все життя живу по чорному календарі, в мене нема червоного кольору в календарі.  О 7 годині вранці я вже в майстерні, бо там є картини, а в хаті нема нікого..», ‒ розповідає Іван Марчук.

Сьогодні попри визнання, презентації виставок і в столиці, і на батьківщині, художник зізнається, що не може малювати.

-         Зараз ситуація така, що, направду кажучи, працювати не хочеться. Хочеться бачити, є що робити, але не хочеться. Просто настав такий час, що пензлик до рук не лізе. Я брався до роботи, починав одну картину, другу, але ні, опускаються… Я приходжу в студію, сідаю і розмовляю зі своїми картинами. У мене ще їх трошки лишилося. Ще є що посіяти по світу.

До слова, 12 травня геній малярства святкуватиме свій 80-річний ювілей.   Виставка ж його робіт триватиме в Арт-галереї ще близько 20 днів.